Відповідно до пп. 269.1.1.2 ПКУ платниками плати за землю є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Об’єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (пп. 270.1.1.3 ПКУ).
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, або площа земельної ділянки, НГУ якої не проведено (п. 271.1 ПКУ).
Таким чином, платником земельного податку є землекористувач, який отримав у користування земельну ділянку державної чи комунальної власності на правах постійного користування.
Особа, яка користується ділянкою на правах сервітуту, не визначена платником плати за землю.
Тому в розглядуваній ситуації платником податку на землю буде виключно сторона А. Сторона Б не може бути платником плати за землю.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити