• Посилання скопійовано

Нерезидент буде ліквідований як юрособа: чи буде пеня?

Чи буде нарахована пеня, якщо нерезидент буде ліквідований як юрособа та не отримає оплати за товар?

Податківці у підкатегорії 112.05 нагадують, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону №2473.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (ч. 2 ст. 13 Закону №2473).

Відповідно до п. 21 розд. II постанови Правління НБУ  №5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та п. 14 -. 2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.

Водночас у ч. 5 ст. 13 Закону №2473 визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Питання зупинення граничних строків розрахунків та нарахування пені визначено, зокрема, у частині 7 ст. 13 Закону №2473, а саме: у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого у зовнішньоекономічному договорі (контракті), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі винесення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю або частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожен день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Тобто підставою для зупинення нарахування пені за порушення граничного строку здійснення розрахунків, встановленого згідно з ст. 13 Закону №2473, за операціями резидента з експорту товарів за зовнішньоекономічним договором, є факт прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом).

З дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) пеня за порушення граничного строку розрахунків у цей період не нараховується.

Тобто, у Законі №2473 не визначено підстави для зупинення відліку граничних строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення у разі перебування нерезидента в процедурі банкрутства.

Висновки щодо наявності чи відсутності факту порушення граничних строків розрахунків за експортною операцією, а також рішення про нарахування чи не нарахування пені відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону №2473 за порушення граничних строків розрахунків можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта господарської діяльності та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та сум заборгованості на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались, та результатів судового розгляду.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: ДПС України

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи може третя особа розрахуватися за проданий товар?
    Покупець не може розрахуватися за товар. Чи може інша компанія розрахуватися?
    25.02.2026109
  • Чи є резидентом громадянин України, що проживає за кордоном?
    Фізична особа (громадянин України) перебуває за кордоном, а саме в Угорщині, з січня 2025 року по теперішній час (понад 365 днів). Підстава для перебування в Угорщині: посвідка на постійне місце проживання. Офіційно працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати. В Україні має: легковий автомобіль (право власності) за який сплачує страховку; кредитну карту на фізособу - 2620ХХХХХХ; сплачує українському оператору послуги мобільного зв'язку по контракту. Чи є така фізична особа резидентом України, чи він вже не є резидентом України?
    20.02.20261 739
  • Вимога декларації за 2025 рік для визначення критичності (аудіоверсія)
    Підприємство подає документи до Дніпропетровської ОВА для отримання статусу критичності. Орган вимагає декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, хоча термін її подання ще не настав (гранична дата — 01.03.2026 р.). Чи законна відмова у наданні статусу через відсутність звітності за 2025 рік, якщо за останній завершений звітний період (2024 рік) декларацію надано?
    04.02.20261 4622
  • Інформація про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків ФО за період до/з 1998 року
    ФО отримує відомості з ДРФО – платників податків про джерела суми нарахованого доходу, перерахованого податку та ВЗ з 1998 року. При відсутністю зазначених даних в органах ДПС, треба звернутися до податкового агента, а у разі його ліквідації – до держархіву
    02.02.202642
  • Коригування кількості заброньованих та актуалізація даних у «Дії»
    Підприємство має статус критично важливого. Працівнику 14.01.2026 р. виповнилося 60 років, через що кількість військовозобов’язаних зменшилася з 18 до 17 осіб. Як виправити відсутність відмітки про зняття з обліку в системі «Дія» для цієї особи? Також уточніть розрахунок квоти забронювання (50%): чи становить вона 8 осіб при загальній кількості 17 військовозобов’язаних?
    02.02.2026659