Як відомо, 29 липня 2023 року діє Закон №3238, яким надано право працюючим жінкам, у разі відсутності медичних протипоказань, за власним бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 (90) днів до очікуваної дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів. При цьому загальна тривалість такої відпустки, передбачена законодавством, не змінюватиметься.
До прикладу, у разі прийняття вказаних змін жінка зможе використати 20 днів відпустки до очікуваної дати пологів та 106 днів - після, загальна тривалість відпустки залишиться незмінною та становитиме 126 днів.
Якщо жінка не бажає розпочинати таку відпустку пізніше або ж наявні медичні протипоказання, діятиме «стандартний» розподіл днів відпустки до та після пологів.
Отже, в даній ситуації виходить, що за час відтермінування відпустки по вагітності та пологах роботодавець має виплачувати працівниці зарплату за фактично відпрацьований час, що відповідає табелю обліку робочого часу.
І як тільки працівниця напише заяву з якого числа вона бажає розпочати відпустку по вагітності та пологам, виплата зарплати також припиняється з зазначеної дати. Надалі працівниця має право на допомогу по вагітності та пологах, яку розраховує роботодавець, керуючись пп. 25 та пп. 26 Порядку №1266, та подає заяву-розрахунок до ПФУ для її отримання, та перерахунку працівниці в подальшому після отримання фінансування.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити