• Посилання скопійовано

Як провести рекламну кампанію для нерезидента?

Імпортер продукції – нерезидент і партнер компанії хоче оплатити рекламну кампанію їхньої продукції в Україні. Компанія склала кошторис і вони хочуть отримати інвойс. На які моменти слід звернути увагу при здійсненні такої операції?

На наш погляд, це рекламні послуги, що надаються нерезиденту.

Згідно із пп. «б» пп. 186.3 ПКУ місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Операція з постачання платником ПДВ рекламних послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України – див. нашу новину тут.

Такі операції відображаються у рядку 5 декларації з ПДВ та деталізуються у другій частині таблиці 1 додатку 5 до декларації з ПДВ.

Бухоблік рекламних послуг нерезиденту ведеться за загальними правилами. У цій аналітиці ми докладно розглядали на прикладах облік надання послуг нерезиденту. В даному випадку не буде нарахування ПДВ, тому що рекламні послуги надаються за межами митної території України. 

Якщо сума контракту (вартість цієї рекламної кампанії) буде більше 400000 грн, то розрахунки за ним підлягатимуть валютному нагляду з боку банка. Для зняття операції з валютного нагляду потрібен буде акт наданих послуг як доказ того, що послуги були надані. Ми писали про цей документ у цій публікації. Також пропонуємо нашу консультацію про такий документ як інвойс - тут>>

Докладніше про валютний нагляд читайте у нашій аналітиці>>

Якщо підприємство коригує фінрезультат з метою оподаткування, йому потрібно взяти до уваги пп. 140.5.5-1 ПКУ – у тому разі, коли замовник – нерезидент підпадає під критерії цього підпункту. Докладніше про це коригування ми писали тут та тут>>

Отже, основні моменти, на які слід звернути увагу:

Бухоблік послуг, що надаються нерезиденту, ведеться за загальними правилами обліку надання послуг;

  • Для цілей оподаткування ПДВ важливо правильно визначити місце надання послуг відповідно до ст. 186 ПКУ. Якщо це дійсно рекламні послуги нерезиденту, то місце їх постачання – за межами митної території України;
  • Для завершення валютного нагляду банку потрібно буде надати акт наданих послуг або інший документ, що засвідчує факт надання послуг і закриття розрахунків;
  • У разі необхідності коригується фінрезультат за пп. 140.5.5-1 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи заборонено відраховувати кошти профспілкам на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу під час воєнного стану?
    Чи заборонено протягом дії воєнного стану проводити відрахування первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості з віднесенням на витрати діяльності підприємства?
    19.04.202417
  • Чи може неприбуткова організація надати благодійну допомогу ЗСУ?
    В статуті неприбуткової оргазації передбачено наукові розробки, дослідження та інше у галузі права, а надання благодійної допомоги не передбачено. Чи може така організація придбати товар для подальшої безоплатної (благодійної) передачі ЗСУ? Як звітувати за такою операцією?
    17.04.202437
  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202432
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202435
  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.2024133