Як рахувати 30% за різницями згідно з пп. 140.5.4 та пп. 140.5.5-1 ПКУ?
Про застосування цієї різниці можна почитати наші матеріали тут, тут, тут, тут, тут, тут.
Щодо того, як рахувати 30%, ми писали тут.
У пп. 140.5.4 і пп. 140.5.5-1 ПКУ йде мова про суму 30 %вартості товарів, робіт та послуг – відповідно придбаних чи реалізованих.
Оскільки згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітностіпідприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу, то і вартість товарів, робіт, послуг потрібно визначати за правилами бухгалтерського обліку.
Тобто, у разі застосування різниці за пп. 140.5.4 ПКУ потрібно визначати собівартість імпортованих товарів, робіт, послуг.
Про визначення собівартості імпортованих товарів детально можна почитати тут. Собівартість імпортованих послуг (і робіт) – тут.
У разі застосування різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ визначають вартість реалізації (а не собівартість) експортованих товарів, послуг. Тобто, дохід від такої реалізації.
Про визначення такої вартості для товарів можна почитати тут, для послуг (і робіт) – тут.
Варто зазначити, що і в разі експорту, і в разі імпорту курсові різниці не беруть участі в розрахунку собівартості (при імпорті) і доходу (при експорті).
Якщо контрагент одночасно - пов’язана особа
Згідно з пп. 140.5.4 і пп. 140.5.5-1 ПКУ ці різниці застосовуються, окрім операцій, визнаних контрольованимивідповідно до статті 39 ПКУ.
Тобто, якщо операція визнана контрольованою за нормами ст. 39 ПКУ, різниці за пп. 140.5.4 і пп. 140.5.5-1 ПКУ не застосовуються. В цьому разі застосовуються податкові різниці для контрольованих операцій – за пп. 140.5.1, пп. 140.5.2 ПКУ.
Як зрозуміти, що підприємство здійснювало контрольовані операції?
Це підприємство, яке протягом звітного року дотримувалосяодночасно трьох критеріїв, наведених в ст. 39 ПКУ.
Перший. Було платником податку на прибуток.
Другий – вартісний (див. пп. 39.2.1.7 ПКУ). Річний дохідвід будь-якої діяльності мав перевищувати 150 млн грн і обсяг господарських операцій з кожним контрагентом мав перевищувати 10 млн грн.
Третій – контрагенти (нерезиденти) мають відповідатиодній з ознак, наведених в пп. 39.2.1.1 ПКУ. Однією з таких ознак є те, що нерезидент контрагент є пов’язаною особою.
Детальніше про ці критерії можна почитати тут.
Якщо всі три критерії за звітний рік дотримано, вважається, що підприємство здійснювало контрольовані операції.
Таким чином, до уваги потрібно брати не тільки пов’язаність особи, а і вартісний критерій. Тому якщо особа є пов’язаною, а вартісний критерій не дотримується, операція не є контрольованою, тому слід застосовувати не різниці для контрольованих операцій, а різниці за пп. 140.5.4 і пп. 140.5.5-1 ПКУ.