Підтвердження суми витрат за «витягнутою рукою», щоб без різниць за пп. 140.5.4 і пп. 140.5.5-1 ПКУ

В наведених підпунктах зазначено, що передбачені ними податкові різниці не застосовуються, якщо:

1. операція не є контрольованою та
2. сума витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Що це за принцип «витягнутої руки»?

Відповідно до пп. 39.1.2 ПКУ принцип «витягнутої руки» - це коли умови контрольованих операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Тобто, по суті, підприємство повинно підтвердити, що товари, роботи, послуги придбані та/чи продані ним за ринковими, а не пільговими цінами.

Таке підтвердження здійснюється за одним з методів, визначених п. 39.3 ПКУ (див. пп. 39.1.4 ПКУ):

• порівняльної неконтрольованої ціни (пп. 39.3.3 ПКУ);
• ціни перепродажу (пп. 39.3.4 ПКУ);
• «витрати плюс» (пп. 39.3.5 ПКУ);
• чистого прибутку (пп. 39.3.6 ПКУ);
• розподілення прибутку (пп. 39.3.7 ПКУ).

Коли для відповідності принципу «витягнутої руки» не потрібно застосовувати методи з п. 39.3 ПКУ.

Відповідно в пп. 39.2.1.8 ПКУ наведені умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки». Тобто, якщо виконується якась з наведених умов, то застосовувати метод з п. 39.3 ПКУ не потрібно. Це наступні умови:

• якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до ст. 39, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);
• якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування;
• у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
• якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Коротко про застосування методів.

З поміж наведених методів підприємство обирає той, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення відповідних операцій, окрім тих випадків, де ПКУ вказує про застосування конкретного методу (див. пп. 39.3.2.1 ПКУ).

В пп. 39.3.2.2 – пп. 39.3.2.9 ПКУ наведені особливості визначення окремих показників, які застосовуються під час процедури розрахунку за «витягнутою рукою».

В п. 39.5.3 ПКУ наведені джерела інформації, які потрібно використовувати під час процедури розрахунку за «витягнутою рукою». Фактично це мають бути будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб.

Тобто, чіткого переліку документів для підтвердження відповідності ціни принципу «витягнутої руки» ПКУ не встановлено. Наведено тільки загальні принципи. Така інформація має бути відкритою. Будь-які інформаційні джерела – це сайти в інтернеті, ЗМІ тощо.

Хто має готувати таку інформацію?

Готує таку інформацію підприємство. Але не заборонено залучати для цього спеціалізовані організації, наприклад, Торгово-промислову палату.

З наведеного випливає, що для того, аби підтвердити суму витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», підприємству потрібно уважно ознайомитися з нормами ст. 39 ПКУ. З наведених там методів обрати найприйнятніший для кожної окремої групи операцій (для різних груп може бути різний метод) і зробити розрахунки. Важливий нюанс: вся процедура виписана досить загальними фразами, без потрібної для практичних розрахунків конкретики. Тому подеколи звертаються до спеціалізованих організацій, які допомагають робити такі розрахунки.

Про підтвердження ціни за правилом «витягнутої руки» ми писали також тут.

Якщо операції з нерезидентом виявляться контрольованими, чи потрібно застосовувати коригування на податкові різниці за пп. 140.5.4 і пп. 140.5.5-1 ПКУ?

У цих підпунктах прямо зазначено, що якщо операція визнана контрольованою відповідно до ст. 39 ПКУ, коригування на податкові різниці згідно з цими підпунктами не здійснюють.

Але в цьому разі підприємство має (див. тут):

1. готувати документацію з трансфертного ціноутворення, згідно із ст. 39 ПКУ. Вона надається за запитом податкової;
2. готувати Звіт про контрольовані операції, який подається податковій;
3. якщо на підставі наведених в попередніх пунктах документів виникають трансфертні коригування, підприємство має скласти додаток ТЦ до декларації з податку на прибуток за відповідний рік.