Позика нерезиденту від ІСІ (резидента): чи підпадає під трансфертне ціноутворення?

Для того, щоб підпасти під процедуру трансфертного ціноутворення, потрібно дотриматися всіх трьох критеріїв, наведених в ст. 39 ПКУ.

Перший критерій:  Процедура трансфертного ціноутворення стосується тільки платників податку на прибуток. Очевидно, що ІСІ з ситуації, яку ми розглядаємо, є таким платником. Тому переходимо до наступного критерію.

Другий критерій:  визначення вартісної межі операцій.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В ситуації, яку ми розглядаємо, річний обсяг доходу перевищує 150 млн грн. Але щоб критерій пп. 39.2.1.7 ПКУ спрацював, потрібно, щоб і обсяг господарських операцій між ІСІ і нерезидентом протягом відповідного податкового (звітного) року перевищив 10 млн грн.

Якщо перевищив, можна переходити до розгляду наступного критерію. Якщо не перевищив, то операція між ІСІ і нерезидентом не є контрольованою, а тому процедура трансфертного ціноутворення не застосовується.

Третій критерій: відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до Переліку, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджено Постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480;

ґ) господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

В ситуації, яку ми розглядаємо, нерезидента слід перевірити за ознаками, наведеними в пунктах «а», «в» чи «г». Пункти «б» і «ґ» нашої ситуації не стосуються.

Перевіряємо спершу за ознаками п. «а». Поняття пов’язаних осіб наведено в пп. 14.1.159 ПКУ. Так, однією з ознак пов’язаності є володіння корпоративними правами в розмірі більше 25%.

В ситуації, яку ми розглядаємо, ІСІ володіє часткою корпоративних прав нерезидента в розмірі 70%. Тобто, ми бачимо, що третій критерій дотримується вже на етапі перевірки за ознаками п. «а». А відтак, не потрібно перевіряти за ознаками п. «в» та «г».

Підсумок:

Вище ми з’ясували, що для ситуації, яку ми розглядаємо, виконуються перший і третій критерії. А другий критерій виконується частково – річний обсяг більше 150 млн грн.

Тому єдине, що слід з’ясувати - річний обсяг операцій ІСІ з нерезидентом, якому надавалася позика. Якщо такий обсяг більше 10 млн грн, ІСІ підпадає під процедуру трансфертного ціноутворення. Якщо обсяг менше – не підпадає.

Про трансфертне ціноутворення можна почитати тут.