Від якої вартості розраховувати різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ?
Платники податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, збільшують фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості товарів, реалізованих нерезидентам, які включені до переліків, затверджених Кабінетом Міністрів України (пп. 140.5.5-1 ПКУ).
Базою для розрахунку цієї різниці є договірна (контрактна) вартість експортованих товарів, перерахована у гривні за правилами бухгалтерського обліку. Детально це питання ми розглядали тут.
Оскільки ви отримали 100% передоплату в іноземній валюті, застосовуються норми НП(С)БО 21:
- Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у гривні шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням курсу НБУ на початок дня дати здійснення операції (п. 5 НП(С)БО 21). У вашому випадку — це дата отримання авансу;
- Отримана сума авансу є немонетарною статтею, оскільки зобов'язання буде погашене шляхом відвантаження товарів, а не поверненням коштів. Курсові різниці за немонетарними статтями не визначаються на дату балансу чи на дату погашення;
- Сума доходу від реалізації товару визнається із застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу (п. 6 НП(С)БО 21).
Таким чином, дохід від реалізації товару в бухгалтерському обліку буде відображено за курсом НБУ, що діяв на дату отримання 100% передоплати. Саме ця сума доходу є базою для розрахунку 30% податкової різниці.
Чому не використовується вартість з митної декларації?
Вартість товару в митній декларації визначається за курсом НБУ на дату її подання (п. 39-1.1 ПКУ). Ця вартість використовується для митних цілей (нарахування мита, ПДВ при імпорті/експорті), але вона не впливає на визнання доходу в бухгалтерському обліку, якщо першою подією була передоплата. Податкова різниця за пп. 140.5.5-1 ПКУ прив'язана до вартості реалізації, відображеної у фінансовому результаті, який формується за даними бухобліку.
Чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
На наш погляд, потрібно.
В пп. 140.5.5-1 ПКУ йде мова про вартість товарів, реалізованих на користь нерезидентів тощо.
А відповідно до пп. 14.1.202 ПКУ продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Тобто, безоплатне надання товарів – це також реалізація. А тому різниця за пп. 140.5.5-1 ПКУ застосовується. Вартістю товарів в цьому разі буде, на наш погляд, їх собівартість за даними бухобліку.
Висновки:
- База для розрахунку податкової різниці: 30% різниця за пп. 140.5.5-1 ПКУ розраховується від договірної вартості експортованих товарів, перерахованої у гривні за курсом НБУ на дату отримання 100% передоплати, відповідно до НП(С)БО 21;
- Митна декларація не застосовується: Вартість у митній декларації не використовується для розрахунку податкової різниці, оскільки вона прив’язана до бухгалтерського обліку, а не до митних цілей;
- Безоплатна передача зразків: Податкова різниця застосовується до безоплатної передачі зразків нерезиденту, оскільки це вважається реалізацією за ПКУ, а базою є собівартість товарів за даними бухобліку.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити