• Посилання скопійовано

Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні

Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?

Ситуація, коли код УКТ ЗЕД у ПН постачальника не збігається з кодом, який вимагає митниця при експорті, є ризиковою. Розглянемо наслідки та правильний порядок дій.

 

Ключова проблема: розбіжність кодів УКТ ЗЕД

Код товару згідно з УКТ ЗЕД є обов'язковим реквізитом податкової накладної (пп. «і» п. 201.1 ПКУ). Загальне правило полягає в тому, що дані у вихідній ПН (яку ви складаєте) мають відповідати документам, що підтверджують придбання товару. Тобто, код УКТ ЗЕД у вашій ПН при продажу має збігатися з кодом у ПН, отриманій від постачальника.

 

Основні ризики

Втрата податкового кредиту

Якщо митниця наполягає на іншому коді, це може свідчити про помилку в коді, вказаному вашим постачальником. Податкова накладна, що містить помилки в обов'язкових реквізитах (зокрема, в коді УКТ ЗЕД), не дає права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Це особливо критично для експортерів, які планують отримати бюджетне відшкодування ПДВ.

Блокування податкових накладних при продажу в Україні. 

Якщо ви почнете продавати товар на території України з новим кодом (1806 90 31 00), а на «вході» (у ПН від постачальника) у вас значиться інший код, система моніторингу ДПС може розцінити це як ризикову операцію (так звана «пересортиця»). Це може призвести до зупинення реєстрації ваших ПН.

 

Рекомендований порядок дій:

Крок 1. Визначення правильного коду УКТ ЗЕД

Перш за все, необхідно встановити, який з кодів є правильним. Думка митниці є вагомою, але для податкових цілей варто отримати офіційне підтвердження. Для визначення правильного коду товару ви можете звернутися до Торгово-промислової палати України (ТПП) або до науково-дослідних інститутів судових експертиз.

 

Крок 2. Дії залежно від того, який код є правильним

Варіант А: Правильним є код, який вимагає митниця (1806 90 31 00). Це означає, що ваш постачальник припустився помилки у своїй податковій накладній. У цьому випадку вам необхідно:

  • Звернутися до постачальника з вимогою виправити помилку;
  • Постачальник має скласти розрахунок коригування (РК) до вашої вхідної ПН з типом причини «104» (зміна номенклатури) та вказати правильний код УКТ ЗЕД;
  • Після реєстрації такого РК ви зможете законно використовувати новий код (1806 90 31 00) як для експорту, так і для продажу на території України, уникнувши ризиків.

Варіант Б: Правильним є код, вказаний у ПН постачальника (1806 90 19 00). У такому разі помиляється митниця. Вам слід надати митним органам документи, що підтверджують правильність вашого коду (наприклад, висновок ТПП). При продажу товару (як на експорт, так і в Україні) ви повинні використовувати саме цей код.

 

Щодо ваших запитань

Чи можемо ми так замитнити і продавати з таким кодом по Україні?

Замитнення (експорт). Ви, ймовірно, будете змушені оформити митну декларацію з кодом, який вимагає митниця, щоб вивезти товар. Однак це створює податкову невідповідність.

Продаж по Україні. Продавати товар по Україні з кодом, відмінним від коду вхідної ПН, вкрай ризиковано через імовірне блокування ПН та проблеми з податковим кредитом у ваших покупців.

Отже, найбезпечніший шлях — це приведення у відповідність коду УКТ ЗЕД у вхідних документах до того коду, який є правильним і буде використовуватися для експорту та подальших продажів.

Висновки:

  • Експортувати товар з кодом, який вимагає митниця (1806 90 31 00), можливо, але це створює значні податкові ризики;
  • Для продажу на території України слід використовувати код УКТ ЗЕД, вказаний у податковій накладній (ПН) постачальника (1806 90 19 00);
  • Розбіжність кодів може призвести до втрати податкового кредиту з ПДВ за придбаним товаром та блокування ваших вихідних ПН.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Залік дебіторки нерезидента за експортом, що не перевищує 400 тис. грн, із заборгованістю по виплаті дивідендів
    ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та нерезидентом заборгованості за експортом і зобов’язанням з виплати дивідендів, за умови що сума експорта не перевищує еквівалент 400 тис. грн та операція не підлягає валютному нагляду
    02.03.202623
  • Експорт РЕЗ-товарів за періодичною МД: як оформляти РК?
    Підприємство здійснює експорт сільгосппродукції що підпадає під режим експортного забезпечення (РЕЗ). Оформлено періодичну митну декларацію (МД). Після чого товар вивозився двома частинами різними датами. Оформлено дві МД з різними датами перетину кордону. Яким чином оформити РК з метою приведення показників ПН у відповідність з показниками МД?
    16.02.202638
  • Зміна коду УКТ ЗЕД та донарахування мита на імпортний товар: які наслідки?
    В грудні 2024 р. розмитнили товар, майже весь рік цей товар продавали, ПН реєстрували в ЄРПН. В листопаді 2025 р. брокер вніс зміни до імпортної МД, а саме: було змінено код УКТ ЗЕД товару та донараховано мито. Які дії та які зміни потрібно зробити бухгалтеру, щоб все коректно закрити та вирівняти? Якими датами це все коригувати і що саме коригувати? В деяких моментах вийшов продаж нижче собівартості. Які можуть бути штрафи?
    13.01.202659
  • Пеня ЗЕД на залишок боргу менше 400 тис. грн
    Експортна операція на суму 20 000 євро частково оплачена, залишок боргу становить 5 000 євро (менше 400 000 грн в еквіваленті). Нерезидент-боржник збанкрутував. Чи має право ДПС нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків на цей залишок, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?
    30.12.202563
  • Оплата експорту третьою особою при валютному контролі
    У липні експортовано товар до Казахстану, оплата не надійшла. У покупця заблоковані рахунки, пропонує оплату іншою організацією. Через місяць закінчується 180-денний строк валютного контролю. Чи можлива оплата третьою особою?
    22.12.202559