• Посилання скопійовано

Позика нерезиденту від ІСІ (резидента): чи підпадає під трансфертне ціноутворення?

Інститут спільного інвестування (фінкомпанія -резидент) надала (через обслуговуючий банк) відсоткову позику неризиденту (Угорщина). Чи буде така операція підпадати під трансфертне ціноутворення? ІСІ володіє часткою корпоративних прав нерезидента в розмірі 70%. Загальний річний дохід ІСІ - більше 150 млн грн

Для того, щоб підпасти під процедуру трансфертного ціноутворення, потрібно дотриматися всіх трьох критеріїв, наведених в ст. 39 ПКУ.

Перший критерій:  Процедура трансфертного ціноутворення стосується тільки платників податку на прибуток. Очевидно, що ІСІ з ситуації, яку ми розглядаємо, є таким платником. Тому переходимо до наступного критерію.

Другий критерій:  визначення вартісної межі операцій.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В ситуації, яку ми розглядаємо, річний обсяг доходу перевищує 150 млн грн. Але щоб критерій пп. 39.2.1.7 ПКУ спрацював, потрібно, щоб і обсяг господарських операцій між ІСІ і нерезидентом протягом відповідного податкового (звітного) року перевищив 10 млн грн.

Якщо перевищив, можна переходити до розгляду наступного критерію. Якщо не перевищив, то операція між ІСІ і нерезидентом не є контрольованою, а тому процедура трансфертного ціноутворення не застосовується.

Третій критерій: відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до Переліку, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджено Постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480;

ґ) господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

В ситуації, яку ми розглядаємо, нерезидента слід перевірити за ознаками, наведеними в пунктах «а», «в» чи «г». Пункти «б» і «ґ» нашої ситуації не стосуються.

Перевіряємо спершу за ознаками п. «а». Поняття пов’язаних осіб наведено в пп. 14.1.159 ПКУ. Так, однією з ознак пов’язаності є володіння корпоративними правами в розмірі більше 25%.

В ситуації, яку ми розглядаємо, ІСІ володіє часткою корпоративних прав нерезидента в розмірі 70%. Тобто, ми бачимо, що третій критерій дотримується вже на етапі перевірки за ознаками п. «а». А відтак, не потрібно перевіряти за ознаками п. «в» та «г».

 

Підсумок:

Вище ми з’ясували, що для ситуації, яку ми розглядаємо, виконуються перший і третій критерії. А другий критерій виконується частково – річний обсяг більше 150 млн грн.

Тому єдине, що слід з’ясувати - річний обсяг операцій ІСІ з нерезидентом, якому надавалася позика. Якщо такий обсяг більше 10 млн грн, ІСІ підпадає під процедуру трансфертного ціноутворення. Якщо обсяг менше – не підпадає.

Про трансфертне ціноутворення можна почитати тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Який код УКТ ЗЕД вказати при списанні товару, придбаного більше 10 років тому?
    Підприємство списує матеріали, придбані у 2006 році. У зв’язку зі змінами, в зведеній ПН з кодом причини 13 треба вказувати УКТ ЗЕД. Наразі чинна версія УКТ ЗЕД 2020 року. Який УКТ ЗЕД зазначити в ПН?
    13.11.202449
  • Помилка у митній вартості товару та аркуш коригування до МД
    Підприємство розмитнило передоплачений товар, вартість якого була 41705 євро. При розмитненні товара була допущена помилка в МД у митній вартості, яку зазначили в сумі 41500 євро. Фактично був отриманий весь товар на суму 41705 євро. Тепер митниця буде оформляти аркуш коригування і донараховувати мито і ПДВ на 205 євро. Як це відобразити в обліку?
    08.10.202481
  • Експорт виставкових зразків готової продукції за ціною нижчою від собівартості
    Підприємство на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, виробник меблів. Воно бере участь у виставці меблів за кордоном. Для тимчасового вивезення меблів на виставку скористалися послугою Карнет. Під час виставки знайшли покупця на виставкові меблі. Позаяк меблі під час виставки частково втратили свій вигляд, чи можна продати їх за собівартістю або ціною нижчою від собівартості? Якщо так, то які особливості такого продажу?
    27.09.202466
  • Податок з доходів нерезидента, який надає посередницькі послуги резиденту
    Підприємство – резидент України уклало договір з резидентом Польщі - E100 International Trade (є довідка резидента). Підприємство сплачує авансові платежі – компенсація дорожнього збору, переправи поромом та винагорода. Протягом місяця резидент витрачає ці кошти, а за результатами місяця нерезидент надає акт, зазначаючи фактичні витрати. Як оподаткувати ці виплати?
    27.09.202444
  • Що робити, якщо імпортували товар за 1200 євро, а повернули постачальнику за 1600 євро?
    Підприємство придбало товар у нерезидента за 1200 євро. Товар не задовольнив покупця, тому постачальник погодився на повернення товару і коштів, а також компенсувати транспортні витрати. На митниці оформили повернення в режимі експорту, але за імпортним контрактом. Інвойс постачальнику і вартість товару згідно з МД - 1800 євро: 1200 євро + 600 євро вартість транспортних послуг. Як відобразити це в бухобліку: як повернення чи як реалізацію? Чи застосовується ставка ПДВ 0% на всю суму 1800 євро, при тому, що оформлена МД типу ЕК 10, а вказано імпортний контракт?
    18.07.202457