• Посилання скопійовано

Позика нерезиденту від ІСІ (резидента): чи підпадає під трансфертне ціноутворення?

Інститут спільного інвестування (фінкомпанія -резидент) надала (через обслуговуючий банк) відсоткову позику неризиденту (Угорщина). Чи буде така операція підпадати під трансфертне ціноутворення? ІСІ володіє часткою корпоративних прав нерезидента в розмірі 70%. Загальний річний дохід ІСІ - більше 150 млн грн

Для того, щоб підпасти під процедуру трансфертного ціноутворення, потрібно дотриматися всіх трьох критеріїв, наведених в ст. 39 ПКУ.

Перший критерій:  Процедура трансфертного ціноутворення стосується тільки платників податку на прибуток. Очевидно, що ІСІ з ситуації, яку ми розглядаємо, є таким платником. Тому переходимо до наступного критерію.

Другий критерій:  визначення вартісної межі операцій.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В ситуації, яку ми розглядаємо, річний обсяг доходу перевищує 150 млн грн. Але щоб критерій пп. 39.2.1.7 ПКУ спрацював, потрібно, щоб і обсяг господарських операцій між ІСІ і нерезидентом протягом відповідного податкового (звітного) року перевищив 10 млн грн.

Якщо перевищив, можна переходити до розгляду наступного критерію. Якщо не перевищив, то операція між ІСІ і нерезидентом не є контрольованою, а тому процедура трансфертного ціноутворення не застосовується.

Третій критерій: відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до Переліку, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджено Постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480;

ґ) господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

В ситуації, яку ми розглядаємо, нерезидента слід перевірити за ознаками, наведеними в пунктах «а», «в» чи «г». Пункти «б» і «ґ» нашої ситуації не стосуються.

Перевіряємо спершу за ознаками п. «а». Поняття пов’язаних осіб наведено в пп. 14.1.159 ПКУ. Так, однією з ознак пов’язаності є володіння корпоративними правами в розмірі більше 25%.

В ситуації, яку ми розглядаємо, ІСІ володіє часткою корпоративних прав нерезидента в розмірі 70%. Тобто, ми бачимо, що третій критерій дотримується вже на етапі перевірки за ознаками п. «а». А відтак, не потрібно перевіряти за ознаками п. «в» та «г».

 

Підсумок:

Вище ми з’ясували, що для ситуації, яку ми розглядаємо, виконуються перший і третій критерії. А другий критерій виконується частково – річний обсяг більше 150 млн грн.

Тому єдине, що слід з’ясувати - річний обсяг операцій ІСІ з нерезидентом, якому надавалася позика. Якщо такий обсяг більше 10 млн грн, ІСІ підпадає під процедуру трансфертного ціноутворення. Якщо обсяг менше – не підпадає.

Про трансфертне ціноутворення можна почитати тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025212
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025333
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202553
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025251
  • Нюанси документального оформлення зміни найменування товару при оприбуткуванні
    Підприємство імпортує товар під однією назвою, а продає, згідно з договором з покупцем, під іншою. Код УКТ ЗЕД не змінюється. Наприклад, світлодіодний кабінет і світлодіодний екран. Чи потрібно оформляти якийсь внутрішній документ про перейменування?
    14.08.20251 263