Коригування зарплати для отримання критичності (аудіоверсія)

Донараховувати премії заднім числом непотрібно. По-перше, загальнодержавний поріг середньої зарплати для критичності становить 25 941 грн (3 МЗП), тому даного показника у 28 000 грн достатньо. По-друге, будь-які донарахування премій за минулі періоди відображаються у звітності поточним місяцем, а не заднім числом.

Пояснимо детальніше.

Розмір зарплатного критерію

Відповідно до пп. 6 п. 2 Порядку №76 (зі змінами, внесеними постановою КМУ №692), з 2 червня 2026 року обов'язковий поріг середньої заробітної плати по підприємству за останній календарний місяць становить 3 мінімальні заробітні плати: Середня ЗП = 8 647 × 3 = 25 941 грн.

Тож, згідно із законодавством показник середньої заробітної плати перевіряється лише за один останній календарний місяць, який передує місяцю подання заяви/довідки на критичність.

Тому при поданні документів у серпні 2026 року, розрахунковим періодом є липень 2026 року. Оскільки середня заробітна плата за цей місяць становить близько 28 000 грн, що вище за нормативний поріг у 25 941 грн, роботодавець вже повністю відповідає критерію і донараховувати премії чи подавати уточнюючи звіти не потрібно (за винятком випадків, якщо профільне міністерство чи ОВА встановили специфічні галузеві вимоги).

Порядок відображення донарахувань зарплати 

Згідно з правилами бухгалтерського обліку та заповнення Додаток Д1 єдиної звітності, донараховані суми заробітної плати чи премій за минулі місяці включаються до бази оподаткування та звітності в тому календарному місяці, у якому вони були фактично нараховані в обліку. Перерозподіл таких донарахувань на минулі місяці (травень, червень, липень) шляхом подання уточнюючих розрахунків заборонено (уточнювачі подаються лише для виправлення помилок або заповнення пропущених відомостей).

Наслідки та ризики подання «уточнювальних» звітів

Втрата статусу критичності та анулювання бронювання 

ДПС, ПФУ та профільні органи (ОВА/Міністерства) здійснюють щомісячний автоматичний моніторинг показників підприємств. Подання коригуючих звітів зі штучним підвищенням бази доходу за минулі періоди без наявності первинних документів про лічильну помилку розцінюється як маніпуляція, що є прямою підставою для відмови у наданні або скасування статусу критично важливого підприємства.

Податкові штрафи та пеня за несвоєчасну сплату 

Нараховуючи дохід «заднім числом», роботодавець створює факт несвоєчасної сплати податків:

ЄСВ, де згідно зі ст. 25 Закону про ЄСВ, за порушення термінів його сплати нараховується штраф у розмірі 20% несплачених сум та пеня у розмірі 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення.

ПДФО та Військовий збір

Якщо дохід нараховано за минулі місяці, але податки не сплачено вчасно, виникає податковий борг. Відповідно до пп. 168.1.5 ПКУ, навіть якщо зарплата не виплачена, податки з нарахованого доходу мають бути сплачені протягом 30 календарних днів після закінчення місяця нарахування.

Заборгованість із виплати заробітної плати 

Якщо роботодавець покаже донараховану премію у формі заборгованості на дату балансу, це означатиме виникнення офіційного боргу перед працівниками. Наявність заборгованості з виплати зарплати привертає увагу Держпраці та додатково ускладнює підтвердження критичності підприємства, оскільки відсутність заборгованостей є однією з ключових вимог.

Звертаємо увагу, якщо все таки після детальної перевірки зарплати за липень 2026, останього місяця міпед місяце подання на критичність (серпня 2026) виявиться, що сума є меншою 25 941 грн., то ще не пізно нарахувати премії працівникам за липень і подати єдину звітність з типом “Новий звітний”.

Висновки

• Донараховувати зарплату заднім числом через уточнюючі звіти не можна;
• Звітність з середньою зарплатою близько 28 000,00 грн перевищує загальнодержавний поріг у 25 941 грн;
• Маніпуляції звітністю загрожують відмовою у критичності, штрафами та появою штучної заборгованості.