Імпорт без ввезення: бухоблік та оподаткування

Імпорт без ввезення

Спершу зазначимо, що імпорт без ввезення на митну територію України можливий (див. тут).

В бухгалтерському обліку підприємства такий імпортний товар відображається так само, як і ввезений на митну територію України. Про особливості оприбуткування імпортного товару ми писали, приміром, тут, тут.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операція із ввезення товару на митну територію України (пп. «в» п. 185.1 ПКУ). Отже, якщо товар не ввозився, ПДВ не нараховується.

Якщо підприємство є платником податку на прибуток і коригує фінрезультат на податкові різниці, то у разі придбання товару у нерезидента можуть виникати різниці за пп. 140.5.2 (якщо здійснена контрольована операція) чи пп. 140.5.4 (здійснена неконтрольована операція) ПКУ.

Про особливості застосування різниці за пп. 140.5.4 ПКУ ми писали тут, тут, тут. Особливості застосування цієї різниці розглянуті також в УПК 14.05.2021 р. №266.

Продаж нерезиденту придбаного у іншого нерезидента товару без увезення на митну територію України

В бухгалтерському обліку така операція відображатиметься в загальному порядку, прийнятому для операцій продажу товару нерезиденту (експорту). Про особливості обліку експортних операцій ми писали, приміром, тут, тут, тут.

Така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, тому що вона здійснюється за межами митної території України (див. п. 185.1 ПКУ).

Якщо підприємство є платником податку на прибуток і коригує фінрезультат на податкові різниці, то у разі продажу товару нерезидента можуть виникати різниці за пп. 140.5.1 (якщо здійснена контрольована операція) чи пп. 140.5.5-1 (здійснена неконтрольована операція) ПКУ.

Про особливості застосування різниці за пп. 140.5.4 ПКУ ми писали тут, тут. Особливості застосування цієї різниці розглянуті також в УПК 14.05.2021 р. №266.

Послуги перевезення

Якщо перевізник – нерезидент, то місце постачання послуг знаходиться за межами території України й операції постачання послуг перевезення не є об’єктом обкладення ПДВ (пп. «б» пп. 185.1, пп. 186.4 ПКУ).

Якщо перевізник – резидент, то місце постачання послуг знаходиться на митній території України, тому перевізник оподатковує таку операцію ПДВ, складає ПН і реєструє в ЄРПН (пп. «б» пп. 185.1, пп. 186.4 ПКУ). Причому в разі постачання послуг з міжнародних перевезень застосовується ставка ПДВ 0% (пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ).

Обов’язкова вимога для визнання перевезення міжнародним, а отже, застосування ставки 0 % — його повинен підтверджувати єдиний міжнародний перевізний документ (пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ). Таким документом може бути (ст. 9 Закону №1955-IV, розд. II УПК №610):

• міжнародна автомобільна накладна (CMR);
• залізнична накладна СМГС (накладна УМВС) і накладна ЦІМ (CIM);
• авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
• коносамент (Bill of Lading);
• вантажна відомість (Cargo Manifest) та
• інші документи, встановлені законами України.

Перелік первинних документів, які використовують при здійсненні міжнародних перевезень конкретними видами транспорту наведено в листі Мінінфраструктури від 19.09.2011 р. №7885/11/10-11.

Якщо підприємство оплачує послуги перевезення для доставки товару нерезиденту покупцю, то вартість таких послуг в бухгалтерському обліку відноситься до складу витрат на збут (п. 19 НП(С)БО 16).