• Посилання скопійовано

Продаж автомобіля після ДТП фізичній особі – яке оподаткування?

Автомобіль підприємства потрапив у ДТП, де винуватцем є інша сторона. Первісна вартість - 382 тис. грн, амортизація – 216 тис. грн, балансова вартість – 166 тис. грн. У звіті про оцінку автомобіля матеріальний збиток складає 212 тис. грн без ПДВ. Власник має намір продати автомобіль фізособі за 50 тис. грн без ПДВ, але при цьому виходить, що треба сплатити ПДФО та ВЗ на суму знижки для покупця і ПДВ з балансової вартості. Чи є кращі варіанти оподаткування такої операції?

Якщо автомобіль буде продаватись фізичній особі як транспортний засіб, з переоформленням його на покупця у загальному порядку, то можливостей для зменшення суми податків не так вже й багато. Тут можна регулювати хіба що продажну ціну автомобіля, щоб сплачувати менше ПДФО та ВЗ з різниці між його продажною ціною та ринковою вартістю, а ПДВ в будь-якому випадку буде нараховуватись на балансову вартість.

Можливий варіант зниження податкового навантаження, якщо зняти це авто з державного обліку та продавати його як запчастини, а не як транспортний засіб. Але тоді у покупця будуть проблеми з поверненням автомобіля на державний облік, і це може не відповідати цілям покупця, який бажає придбати авто як транспортний засіб. Втім, це вже виходить за рамки оподаткування та обліку.

 

Продаж автомобіля як транспортного засобу: бухоблік, податок на прибуток та ПДВ

Автомобіль, який потрапив у ДТП і більше не буде використовуватися в діяльності підприємства, можна списати або продати.  В зазначеному випадку обрано варіант продажу автомобіля фізичній особі.

В бухобліку підприємства такий продаж відображається за загальними правилами – див. таблицю. 

Якщо підприємство застосовує податкові різниці, то відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ПКУ:

  • фінрезультат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості автомобіля в бухобліку;
  • фінрезультат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості автомобіля, визначеної з урахуванням пп. 138.3 ПКУ.

ПДВ нараховується на продажну ціну та на різницю між продажною ціною та балансовою вартістю, і уникнути цього не вдасться.

Зміст господарської операції

Д-т

К-т

Сума, грн

Визнання автомобіля таким, що утримується для продажу – оцінка самого підприємства за його чистою вартістю реалізації 50 тис.

286

105

50000

Списання різниці між оцінками: 166000 – 50000 = 116000 грн

946

105

116000

Списання накопиченого зносу

131

105

216000

Отримано оплату за автомобіль з ПДВ 

311

680

60000

Відображено ПЗ з ПДВ на продажну вартість

643

641/ПДВ

10000

Передання автомобіля покупцю за актом приймання-передачі (дата реєстрації купівлі-продажу), списання собівартості автомобіля

943

286

50000

Передання автомобіля покупцю за актом приймання-передачі (дата реєстрації купівлі-продажу), визнання доходу від продажу

680

712

60000

Нарахування податкових зобов’язань з ПДВ з фактичної вартості продажу автомобіля

712

643

10000

Донарахування податкових зобов’язань з ПДВ з мінімальної бази – залишкової вартості 116000 грн

949

641/ПДВ

23200

 
 
ПДФО та військовий збір у покупця – фізособи 

Якщо фізособа купує авто за зниженою вартістю, вона отримує індивідуальну знижку, яка є додатковим благом відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. ПДФО та ВЗ виникають тоді, коли ціна продажу товару нижча його ринкової ціни (увага! ціна продажу порівнюється з ринковою ціною, а не із залишковою вартістю ОЗ!).

Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено протилежне, то вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПКУ).

На сьогодні немає жодних правил визначення звичайної ціни для даного випадку, тобто платники вільні у виборі. Формально з метою визначення доходу від продажу ОЗ звичайною ціною, тобто ринковою, буде вважатися його ціна, передбачена умовами договору. З метою уникнення сплати ПДФО та ВЗ можна доводити, що договірна ціна 50 тис. грн без ПДВ, за якою проданий автомобіль, відповідає ринковій ціні такого авто в аналогічному стані після ДТП. Для аргументації можна використати і дані про матеріальний збиток в сумі 212 тис. грн без ПДВ, але тут виникає питання, від якої вартості автомобіля віднімати ці 212 тис. грн – від його первісної вартості чи тієї вартості, яку він мав до ДТП. На нашу думку, логічніше другий варіант, адже вартість автомобіля знижується протягом строку його експлуатації. Оскільки експертна оцінка автомобіля в стані до ДТП вже не може бути проведена, можна відштовхуватися від його балансової вартості на момент ДТП – 166 тис. грн. За умовами запитання, вартість збитків навіть більша, ніж балансова вартість автомобіля, тож формально його ринкова вартість тепер може вважатися нульовою, а відтак ціна продажу 50 тис. грн без ПДВ може вважатися ринковою. Замість балансової вартості можна також взяти середньоринкову вартість автомобіля, яку визначає Мінекономіки тут, і відняти вартість збитків від неї. Втім, чи переконають ці аргументи перевіряючих – невідомо.

Крім цього, можна порівняти ринкові ціни за даними відкритих джерел на аналогічні автомобілі в аналогічному стані, і якщо вони близькі до договірної ціни, можна не нараховувати ПДФО та ВЗ. 

Ще одним варіантом доведення ринкової ціни є проведення експертної оцінки автомобіля сертифікованим оцінювачем згідно з Законом про оцінку майна, але така оцінка потребує додаткових витрат і експертна оцінка автомобіля може бути більше, ніж 50 тис. грн.

Загалом, не можна виключати можливості виникнення розбіжностей з контролюючими органами щодо правильності визначення звичайної ціни для цілей оподаткування і необхідності доведення такої ціни.

 

Продаж матеріалів після ліквідації автомобіля та зняття його з державного обліку

Цей варіант продажу дозволить уникнути сплати ПДВ на залишкову вартість автомобіля та ПДФО + ВЗ на суму знижки зі звичайної ціни. Проте він може бути неприйнятним для покупця, якому потрібний саме автомобіль, а не сукупність кузова та запчастин. Втім, розглянемо його тезисно:

  1. В бухобліку автомобіль списується з балансу як ОЗ, що непридатний для використання і від його ліквідації оприбутковуються «інші матеріали» на рахунок 209. Одночасно автомобіль знімається з державного обліку
  2. ПДВ на балансову вартість авто не нараховується, якщо буде складений акт ліквідації автомобіля відповідно до вимог абзацу другого п. 189.9 ПКУ і автомобіль буде знятий з обліку.
  3. Покупець-фізособа купує не автомобіль як ТЗ, а кузов та запчастини за ціною, яку склали сторони договору для цих матеріалів, тому питання про ПДФО та ВЗ зі знижки не виникає. 
  4. Покупець не зможе використовувати автомобіль за призначенням, оскільки він знятий з державного обліку.

***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024467
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245