• Посилання скопійовано

Придбання у нерезидента з Німеччини GmbH & Co.KG

Підприємство має контрагента з Німеччини з організаційно правовою формою GmbH & Co.KG. Чи потрібно застосовувати різницю, передбачену пп. 140.5.4 ПКУ? Як підтвердити відповідність ціни принципу «витягнутої руки»?

Згідно з пп. 140.5.4 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів (необоротних активів, послуг) придбаних у:

  • нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ.
  • нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ , які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи..

При цьому, зазначимо, що така країна як Федеративна Республіка Німеччина не міститься в переліку, який зазначено у першому пункті. А ось другий перелік містить таку організаційно-правову форму як GmbH & Co.KG (Командитне партнерство). Тому вважаємо, що платник при придбанні товару у такого нерезидента за умови, що вартісні критерії за операціями з таким нерезидентом не відповідають вартісним критеріям, встановленим пп. 39.2.1.7 ПКУ (тобто як раз таки і не підпадають під контрольовані), має застосовувати податкову різницю передбачену пп. 140.5.4 ПКУ.

Проте також зазначено, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Детально про підтвердження того, що ціна придбання товару відповідає принципу «витягнутої руки» ми розглядали тут. Зокрема, перелік методів, за якими визначається відповідність умов операції принципу «витягнутої руки», визначено у пп. 39.3 ПКУ:

Наприклад, метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій (в даному випадку мова йде про операцію, яку зазначено у пп. 140.5.4 ПКУ) операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених пп. 39.5.3 ПКУ.

Тобто, фактично, підприємство має підтвердити, що ціна придбаного у нерезидента товару відповідала (або не перевищувала) ціну як би підприємство придбавало цей же товар за тих самих умов у контрагента, країна походження якого не зазначена у постанові КМУ або у резидента.

Такими джерелами є джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб за умови, що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

***

Читайте також:

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Заповнення інформації про відстрочку у Додатку 5 (списки)
    Підприємство подає документи про прийняття на роботу військовозобов’язаного. Як коректно заповнити відомості щодо відстрочки (відповідно до примітки 1 Додатка 5), якщо у військово-обліковому документі працівника у відповідній графі стоїть прочерк, мобілізаційне розпорядження відсутнє, а бронювання лише планується? Чи потрібно у супровідному листі або списках прямо зазначати про відсутність відстрочки?
    20.01.202636
  • Невідповідність ВОС у паперовому та електронному військовому квитках
    У працівника в паперовому тимчасовому військово-обліковому документі зазначено ВОС 790. Після оновлення даних через електронний кабінет (Резерв+) ВОС змінився на 999. Який порядок дій працівника для усунення розбіжностей між паперовим документом та даними електронного реєстру?
    20.01.202622
  • Звірка списків військового обліку з різними ТЦК та СП
    Працівники підприємства перебувають на військовому обліку в різних ТЦК та СП. Чи потрібно формувати окремі Списки персонального військового обліку для кожного ТЦК? Чи зобов'язаний відповідальний за ведення військового обліку особисто прибувати до кожного районного (міського) ТЦК та СП за місцем реєстрації працівників для проведення звірки облікових даних?
    20.01.202624
  • Індексація НГО: як застосувати коефіцієнти для ріллі, лісосмуг та доріг
    Орендовано ділянку площею 7 га (рілля — 5 га, лісосмуга — 1,5 га, господарські шляхи — 0,5 га) із цільовим призначенням «01.04 – для ведення підсобного сільського господарства». Як правильно було проіндексувати її НГО у 2022 році?
    19.01.202638
  • Працівник придбав комп'ютер на ОЛХ або Prom: як оформити?
    Чи може працівник купити компютер за власні кошти, наприклад, через торгівельні площадки (OLX, Prom). Які дії при цьому?
    09.01.202650