• Посилання скопійовано

Придбання у нерезидента з Німеччини GmbH & Co.KG

Підприємство має контрагента з Німеччини з організаційно правовою формою GmbH & Co.KG. Чи потрібно застосовувати різницю, передбачену пп. 140.5.4 ПКУ? Як підтвердити відповідність ціни принципу «витягнутої руки»?

Згідно з пп. 140.5.4 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів (необоротних активів, послуг) придбаних у:

  • нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ.
  • нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ , які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи..

При цьому, зазначимо, що така країна як Федеративна Республіка Німеччина не міститься в переліку, який зазначено у першому пункті. А ось другий перелік містить таку організаційно-правову форму як GmbH & Co.KG (Командитне партнерство). Тому вважаємо, що платник при придбанні товару у такого нерезидента за умови, що вартісні критерії за операціями з таким нерезидентом не відповідають вартісним критеріям, встановленим пп. 39.2.1.7 ПКУ (тобто як раз таки і не підпадають під контрольовані), має застосовувати податкову різницю передбачену пп. 140.5.4 ПКУ.

Проте також зазначено, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Детально про підтвердження того, що ціна придбання товару відповідає принципу «витягнутої руки» ми розглядали тут. Зокрема, перелік методів, за якими визначається відповідність умов операції принципу «витягнутої руки», визначено у пп. 39.3 ПКУ:

Наприклад, метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій (в даному випадку мова йде про операцію, яку зазначено у пп. 140.5.4 ПКУ) операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених пп. 39.5.3 ПКУ.

Тобто, фактично, підприємство має підтвердити, що ціна придбаного у нерезидента товару відповідала (або не перевищувала) ціну як би підприємство придбавало цей же товар за тих самих умов у контрагента, країна походження якого не зазначена у постанові КМУ або у резидента.

Такими джерелами є джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб за умови, що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

***

Читайте також:

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи є резидентом громадянин України, що проживає за кордоном?
    Фізична особа (громадянин України) перебуває за кордоном, а саме в Угорщині, з січня 2025 року по теперішній час (понад 365 днів). Підстава для перебування в Угорщині: посвідка на постійне місце проживання. Офіційно працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати. В Україні має: легковий автомобіль (право власності) за який сплачує страховку; кредитну карту на фізособу - 2620ХХХХХХ; сплачує українському оператору послуги мобільного зв'язку по контракту. Чи є така фізична особа резидентом України, чи він вже не є резидентом України?
    20.02.20261 392
  • Вимога декларації за 2025 рік для визначення критичності
    Підприємство подає документи до Дніпропетровської ОВА для отримання статусу критичності. Орган вимагає декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, хоча термін її подання ще не настав (гранична дата — 01.03.2026 р.). Чи законна відмова у наданні статусу через відсутність звітності за 2025 рік, якщо за останній завершений звітний період (2024 рік) декларацію надано?
    04.02.20261 1142
  • Інформація про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків ФО за період до/з 1998 року
    ФО отримує відомості з ДРФО – платників податків про джерела суми нарахованого доходу, перерахованого податку та ВЗ з 1998 року. При відсутністю зазначених даних в органах ДПС, треба звернутися до податкового агента, а у разі його ліквідації – до держархіву
    02.02.202636
  • Коригування кількості заброньованих та актуалізація даних у «Дії»
    Підприємство має статус критично важливого. Працівнику 14.01.2026 р. виповнилося 60 років, через що кількість військовозобов’язаних зменшилася з 18 до 17 осіб. Як виправити відсутність відмітки про зняття з обліку в системі «Дія» для цієї особи? Також уточніть розрахунок квоти забронювання (50%): чи становить вона 8 осіб при загальній кількості 17 військовозобов’язаних?
    02.02.2026621
  • Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості
    На підставі якого нормативно-правового акту податкові органи видають довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та який актуальний механізм її отримання платником податків?
    29.01.2026778