Придбання у нерезидента з Німеччини GmbH & Co.KG

Згідно з пп. 140.5.4 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів (необоротних активів, послуг) придбаних у:

• нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ.
• нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ , які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи..

При цьому, зазначимо, що така країна як Федеративна Республіка Німеччина не міститься в переліку, який зазначено у першому пункті. А ось другий перелік містить таку організаційно-правову форму як GmbH & Co.KG (Командитне партнерство). Тому вважаємо, що платник при придбанні товару у такого нерезидента за умови, що вартісні критерії за операціями з таким нерезидентом не відповідають вартісним критеріям, встановленим пп. 39.2.1.7 ПКУ (тобто як раз таки і не підпадають під контрольовані), має застосовувати податкову різницю передбачену пп. 140.5.4 ПКУ.

Проте також зазначено, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Детально про підтвердження того, що ціна придбання товару відповідає принципу «витягнутої руки» ми розглядали тут. Зокрема, перелік методів, за якими визначається відповідність умов операції принципу «витягнутої руки», визначено у пп. 39.3 ПКУ:

• порівняльної неконтрольованої ціни (пп. 39.3.3 ПКУ);
• ціни перепродажу (пп. 39.3.4 ПКУ);
• «витрати плюс» (пп. 39.3.5 ПКУ);
• чистого прибутку (пп. 39.3.6 ПКУ);
• розподілення прибутку (пп. 39.3.7 ПКУ).

Наприклад, метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій (в даному випадку мова йде про операцію, яку зазначено у пп. 140.5.4 ПКУ) операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених пп. 39.5.3 ПКУ.

Тобто, фактично, підприємство має підтвердити, що ціна придбаного у нерезидента товару відповідала (або не перевищувала) ціну як би підприємство придбавало цей же товар за тих самих умов у контрагента, країна походження якого не зазначена у постанові КМУ або у резидента.

Такими джерелами є джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб за умови, що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

***

Читайте також:

• Чи потрібно коригувати фінрезультат за наявності відносин з нерезидентом з Молдови?
• Коригування на 30% вартості придбання товарів із Гонконгу