• Посилання скопійовано

Варіанти виходу єдиного учасника з ТОВ (аудіоверсія)

ТОВ "А" у 2012 році внесло до статутного капіталу ТОВ "Б" 2,7 млн грн та наразі є єдиним учасником ТОВ "Б" (частка 100%). ТОВ "А" планує припинити участь у ТОВ "Б". Чи може ТОВ "Б" придбати у ТОВ "А" належну йому 100% частку в статутному капіталі за ціною 50–100 тис. грн, якщо номінальна вартість внеску становила 2,7 млн грн? Які альтернативні способи виходу ТОВ "А" зі складу учасників ТОВ "Б" є найбільш доцільними за умови, що ТОВ "Б" фактично не має вільних грошових коштів для розрахунків з учасником?

Слухати консультацію (0:00)

Чи може єдиний учасник ТОВ вийти зі складу учасників ТОВ?

Учасник ТОВ має право добровільно вийти із складу учасників. Процедура виходу буде залежати від розміру частки у статутному капіталі: 

  • якщо учасник має частку менше 50%, то він може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників;
  • якщо ж частка складає 50% і більше, то учасник може вийти добровільно зі складу товариства виключно за згодою інших учасників, якщо інше не встановлене Статутом Товариства. 

При цьому, вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється (ч. 5 ст. 24 Закону про ТОВ). Товариство також не може набути у власність 100% власної частки у свого єдиного учасника (викупити частку у учасника), оскільки наслідком такої операції буде відсутність у товаристві учасників. Водночас, ч. 5 ст. 24 Закону про ТОВ прямо забороняє вихід учасника, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника. 

Тож, якщо ТОВ "А" є єдиним засновником ТОВ "Б", то добровільно вийти з ТОВ чи продати свою частку в статутному капіталі безпосередньо Товариству не вийде. В цьому разі альтернативою є відчуження частки у розмірі 100 % СК (купівлю-продаж / дарування тощо) третім особам.  Купівля-продаж частки в статутному капіталі підприємства являє собою куплю-продаж корпоративних прав.

Бухгалтерський облік та оподаткування

Дохід від реалізації фінансових інвестицій включається до складу інших доходів (п. 7 НП(С)БО 15) і відображається на субрахунку 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій». На дату відображення доходу від реалізації корпоративних прав учасник відображає також витрати, пов’язані з їх продажем, зокрема витрати у вигляді собівартості фінансових інвестицій (п. 7, 29 НП(С)БО 16), на субрахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій».

Податок на прибуток

Для платників податку на прибуток, які не застосовують спеціальні коригування, передбачені ПКУ, фінансовий результат від продажу корпоративних прав визначається за правилами бухгалтерського обліку. 

Що стосується платників, які корегують фінрезультат до оподаткування, різниці із продажу корпоративних прав у неціннопаперовій формі не виникають. Тобто об’єкт оподаткування визначається також за даними бухгалтерського обліку.

ПДВ

Продаж корпоративних прав за кошти не є об’єктом обкладення ПДВ (пп. 196.1.1 ПКУ), тобто податкові зобов’язання з ПДВ не виникають. 

Якщо ж учасник передає корпоративні права в обмін на інші активи, тоді таке передання є постачанням та об’єктом обкладення ПДВ (пп. 14.1.185, 14.1.191, 185.1 ПКУ) - на дату передання корпоративних прав в обмін на такі активи в учасника виникають податкові зобов’язання з ПДВ. Базою оподаткування є договірна вартість переданої частки, але не нижче від бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ПКУ

Податкові ризики при продажі частки нижче номіналу

Ціна продажу частки встановлюється учасниками угоди самостійно та узгоджується під час укладання договору-купівлі продажу частки.

Якщо операція здійснюється непов’язаними сторонами, за належного обґрунтування вартості частки (зокрема, ТОВ "Б" фактично не веде діяльність, має збитки, чисті активи значно менші за статутний капітал тощо) ризики претензій контролюючих органів мінімальні. 

Але якщо покупцем частки виступає пов’язана особа (директор, учасник, пов'язана компанія, родичі власників тощо), а ціна частки істотно відрізняється від вартості чистих активів, то податкова може поставити питання щодо ділової мети та ринковості ціни. У цьому разі для підтвердження того, що частка дійсно майже нічого не варта, бажано залучити професійного оцінювача – згідно законодавства оцінка не є обов'язковою, але значно знижує ризики спору.

Висновки

1. Єдиний учасник не може вийти або продати 100% частку самому ТОВ — це прямо заборонено, бо не може залишитись товариство без учасників;

2. Реальний варіант виходу — відчуження 100% частки третій особі (продаж, дарування тощо), навіть за ціною значно нижчою номіналу;

3. Продаж нижче номіналу допустимий і без ПДВ, але для пов’язаних осіб потрібне обґрунтування ціни (бажано оцінка), щоб уникнути податкових ризиків.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»