Заборони укладати договори цивільно-правового характеру не має. У стосунках з підприємством може бути не лише фізособа-підприємець. Про відсутність такої заборони також зазначено у давній Постанові Пленуму ВСУ від 25.04.2003 №3, де у п. 4 сказано, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізособи, пов'язану із наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Але не рекомендуємо укладати цивільно-правові договори на тривалий строк, тому що при перевірці є ризик визначити такі договори, як трудові відносини.
Правочини між фізичною та юридичною особою за нормами ст. 208 ЦКУ слід вчиняти у письмовій формі. Основні моменти на які слід звернути увагу і які повинні бути у договорі, це:
- предмет договору, слід чітко визначити юридичні дії;
- строк дії договору;
- розмір плати (якщо строни домовились, що договір буде безоплатним, це обов’язково слід зазначити у договорі).
У разі виплати доходу фізособі підприємство за пп. 14.1.180 ПКУ виконує функції податкового агента, щодо утримання ПДФО та військового збору. Також підприємство, яке використовує працю фізосіб на умовах цивільно-правового договору зобов'язане сплатити ЄСВ. Базою нарахування є сума винагороди на яку треба нарахувати ЄСВ у розмірі 22%. Донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску, якщо сума винагороди є меншою за 3200,00 грн, як наслідок сума ЄСВ буде меншою за 704,00 грн, не треба, якщо послуги надає фізособа, яка не працює на цьому підприємстві.
Що стосується виду госпдіяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії не обійтись. Адже видача ліцензії, відповідно до Закону про ліцензування, це внесення до Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб - підприємців та громадських формувань запису про право провадження суб'єктом господарювання визначеного ним виду госпдіяльності, що підлягає ліцензуванню. В свою чергу ліцензіат, це суб'єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності.
Враховуючи це, можна зробити висновок, що договори цивільно-правового характеру на здійснення робіт (послуг), які потребують наявності ліцензії, слід укладати із СГ, зокрема фізособами-підприємцями у яких є ліцензія на певний вид діяльності. Адже СГ може здійснювати види госпдіяльності, що підлягають ліцензуванню, після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб - підприємців та громадських формувань щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії. Перелік видів госпдіяльності, що підлягають ліцензуванню визначені у ст. 7 Закону про ліцензування. Крім того, у заяві про отримання ліцензії повинна міститися інформація, зокрема про фізособу — підприємця.
Контроль за наявністю у ліцензіатів (суб'єктів господарювання) ліцензій здійснюють державні органи, на які згідно із законом покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
За провадження виду госпдіяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити