• Посилання скопійовано

Стаття 15 Угоди з Німеччиною у 2026 році: право роботодавця на застосування (аудіоверсія)

Підприємство у січні 2026 року уклало трудовий договір із працівницею - громадянкою України, яка дистанційно працює з Німеччини, є податковим резидентом ФРН у 2026 році, перебуває там понад 183 дні та не є ФОП. Роботодавець не має постійного представництва у ФРН. Чи може підприємство як податковий агент самостійно застосувати статтю 15 Угоди між Україною та ФРН про уникнення подвійного оподаткування?

Слухати консультацію

Повне питання

У січні 2026 року підприємство уклало трудовий договір із працівницею - громадянкою України, яка з березня 2022 року постійно проживає на території Німеччини та має робочу візу для кваліфікованих спеціалістів та виконує трудові обов’язки дистанційно з території Німеччини із використанням обладнання підприємства. Як фізична особа - підприємець в Україні вона не зареєстрована. Центр життєвих інтересів працівниці знаходиться у Німеччині. Відповідно до законодавства Німеччини працівницю визнано податковим резидентом Німеччини у 2026 році, що підтверджується сертифікатом податкового резидентства. Також передбачається, що у 2026 році працівниця перебуватиме на території Німеччини понад 183 дні. Резидент України не має постійного представництва на території Федеративної Республіки Німеччина.

Питання

1. Чи може підприємство як податковий агент за наведених умов самостійно застосовувати статтю 15 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України №449/95-ВР від 22.11.1995 р., яка набрала чинності 04.10.1996 р.? 

Відповідь

Порядок застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено ст. 103 ПКУ, згідно з якою особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену міжнародним договором України, якщо нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу та є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Водночас, пп. 103.4 ПКУ передбачає, що підставою для застосування міжнародного договору є надання нерезидентом довідки (сертифіката), яка підтверджує його статус податкового резидента відповідної держави.

У наведеній ситуації працівниця: постійно проживає на території Німеччини; перебуває там понад 183 дні; має центр життєвих інтересів у Німеччині; визнана податковим резидентом Німеччини відповідно до законодавства Німеччини; надала сертифікат податкового резидентства Німеччини. 

Відповідно до ст. 15 Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування заробітна плата та інші подібні винагороди, що отримуються резидентом однієї Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються лише у цій державі, якщо робота за наймом здійснюється в цій державі.

Оскільки працівниця фактично виконує трудові обов’язки дистанційно на території Німеччини, саме Німеччина є державою, де здійснюється робота за наймом у розумінні ст. 15 Угоди.

Таким чином, за умови наявності належним чином оформленого сертифіката податкового резидентства Німеччини підприємство як податковий агент має право самостійно застосувати положення ст. 15 Угоди при виплаті заробітної плати такій працівниці.

Водночас слід враховувати, що застосування міжнародного договору можливе виключно за умови документального підтвердження: податкового резидентства Німеччини; фактичного виконання трудових обов’язків на території Німеччини; відсутності постійного представництва підприємства у Німеччині. 

Крім того, доцільно забезпечити належне документальне оформлення дистанційного режиму роботи, зокрема: трудового договору; наказу про дистанційну роботу; підтвердження місця виконання роботи; документів щодо перебування працівниці на території Німеччини. 

За таких умов доходи у вигляді заробітної плати можуть підлягати оподаткуванню у Німеччині відповідно до положень Угоди, а підприємство має право не утримувати ПДФО в Україні в частині, на яку поширюється дія міжнародного договору.

 Висновки

1. Підприємство має право самостійно застосувати положення ст. 15 Угоди між Україною та Німеччиною про уникнення подвійного оподаткування за наявності сертифіката податкового резидентства Німеччини; 

2. Оскільки працівниця фактично виконує роботу дистанційно на території Німеччини, право оподаткування заробітної плати відповідно до Угоди належить Німеччині;

3. Для застосування міжнародного договору необхідно документально підтвердити: податкове резидентство Німеччини; виконання роботи на території Німеччини; відсутність постійного представництва підприємства у Німеччині;

4. За належного документального оформлення підприємство має право не утримувати ПДФО в Україні із заробітної плати такої працівниці в частині, на яку поширюється дія Угоди.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Стаття 15 Угоди з Німеччиною у 2026 році: право роботодавця на застосування (аудіоверсія)
    Підприємство у січні 2026 року уклало трудовий договір із працівницею - громадянкою України, яка дистанційно працює з Німеччини, є податковим резидентом ФРН у 2026 році, перебуває там понад 183 дні та не є ФОП. Роботодавець не має постійного представництва у ФРН. Чи може підприємство як податковий агент самостійно застосувати статтю 15 Угоди між Україною та ФРН про уникнення подвійного оподаткування?
    Сьогодні 07:174
  • Оплати праці учнів ПТУ під час виробничої практики (аудіоверсія)
    Який порядок оподаткування сум, зароблених студентом ПТУ на практиці у 2026 році, якщо за договором 50% коштів перераховується навчальному закладу? Як розраховуються ці 50%, які податки утримуються та чи нараховується ЄСВ?
    12.05.202621
  • Лікарняний і норматив осіб з інвалідністю: чи зараховувати працівника за березень? (аудіоверсія)
    Працівнику встановлено інвалідність з 12.03.2026 р. Засідання МСЕК відбулося 19.03.2026 р., виписку МСЕК він надав роботодавцю 20.03.2026 р. З 12.03.2026 по 19.03.2026 р. працівник був на МСЕК, цей період лікарняним не оплачено. 20.03.2026 р. він вийшов на роботу, а з 21.03.2026 по 31.03.2026 р. знову перебував на лікарняному. Лікарняні за цей період буде оплачено у квітні. За робочий день 20.03.2026 р. йому нараховано зарплату 1368,18 грн.Чи враховувати такого працівника у СКШП осіб з інвалідністю за березень 2026 року для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
    12.05.202647
  • Лікарняний у місяці прийняття на роботу та врахування премій (аудіоверсія)
    Який період береться для розрахунку середньої заробітної плати, якщо працівник відпрацював менше місяця (прийнятий 11.03.2026 р., лікарняний з 07.04.2026 р.), та чи включається премія, нарахована у квітні, до цього розрахунку?
    12.05.202635
  • Оплата лікарняних під час простою: відображення в заяві-розрахунку (аудіоверсія)
    Як правильно розрахувати та відобразити в заяві-розрахунку два листки непрацездатності (31.03–04.04 та 31.03–08.04), якщо з 03.04.2026 р. на підприємстві оголошено простій з оплатою 2/3 окладу, а працівники перебувають удома?
    11.05.202624