Простій не з вини працівника (аудіоверсія)

Наказ про оголошення простою

Відповідно до ст. 34 КЗпП, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Оскільки, у даному прикладі простій запроваджується лише для частини співробітників, у наказі керівника підприємства необхідно чітко зафіксувати причину простою (наприклад, воєнний стан, неможливість забезпечення безпечних умов праці чи відсутність замовлень).

Доцільно попередньо скласти Акт про початок простою, який фіксує ці обставини.

Якщо причина є загальновідомою та об'єктивною, можна обмежитися лише наказом. В наказі обов’язково треба зазначити перелік працівників або структурних підрозділів, на яких поширюється простій, дату початку та тривалість (якщо дата закінчення невідома, вказується «до моменту усунення обставин, що зумовили простій»), порядок оплати (не нижче 2/3 окладу), місце перебування працівників (необхідність присутності на робочих місцях або можливість перебування вдома). 

Працівників, щодо яких оголошено простій, потрібно ознайомити з цим наказом під підпис. У Табелі обліку використання робочого часу дні простою позначаються кодом «П» («23»).

Нарахування заробітної плати «на простої»

Згідно зі ст.113 КЗпП, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку, не нижчого від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При нарахуванні заробітної плати діють такі правила: доплата до мінімальної заробітної плати (МЗП) за час простою не здійснюється. Якщо працівник перебуває у простої повний місяць, йому нараховується сума у розмірі 2/3 окладу, навіть якщо вона є меншою за мінімальну зарплату (у 2026 році МЗП становить 8647,00 грн). Якщо працівник частину липня відпрацював, а частину перебував у простої, оплата здійснюється пропорційно: за відпрацьований час нараховується оклад пропорційно виконаній нормі праці. До цієї частини застосовується вимога щодо доплати до МЗП (пропорційно відпрацьованому часу). За дні простою нараховується виплата з розрахунку 2/3 окладу. Оплата простою оподатковується Податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5% на загальних підставах.

Нарахування єдиного соціального внеску

Відповідно до ст. 8 Закону про ЄСВ, єдиний соціальний внесок нараховується за ставкою 22% . При цьому застосовується правило мінімального страхового внеску: якщо працівник перебував у трудових відносинах за основним місцем роботи повний календарний місяць і його сумарний нарахований дохід за липень (відпрацьований час + оплата простою) виявився меншим за мінімальну заробітну плату (8647,00 грн), роботодавець зобов'язаний здійснити донарахування до мінімальної бази та сплатити ЄСВ у розмірі не менше мінімального внеску.

Розрахунок мінімального ЄСВ у 2026 році: ЄСВ мін. = 8 647,00 × 22% = 1 902,34 грн.

Для зовнішніх сумісників ЄСВ нараховується на фактичний дохід без донарахування до мінімального внеску. Для працівників з інвалідністю застосовується пільгова ставка ЄСВ у розмірі 8,41% до фактичної бази нарахування.

Висновки

• Простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами;
• Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку, не нижчого від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);
• Якщо працівник перебував у трудових відносинах за основним місцем роботи повний календарний місяць і його сумарний нарахований дохід виявився меншим за мінімальну заробітну плату, роботодавець зобов'язаний здійснити донарахування до мінімальної бази та сплатити ЄСВ у розмірі не менше мінімального внеску.