Чи можна бронювати як кінцевого бенефіціара?
Ні. Підстава для бронювання кінцевого бенефіціарного власника сформульована як окрема категорія лише для тих КБВ, які не є працівниками відповідного підприємства.
Зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає бронювання військовозобов’язаних на критично важливих підприємствах, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників таких підприємств, які не є їх працівниками.
Аналогічне правило містить абз. 10 п. 5 Порядку №76: бронюванню підлягають кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств/установ, які не є їх працівниками.
Отже, якщо КБВ перебуває з підприємством у трудових відносинах, підстава для бронювання «як КБВ» не застосовується. При цьому не має значення, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом: важливий сам факт наявності трудових відносин.
Як його можна бронювати?
Таку особу можна подавати на бронювання як працівника критично важливого підприємства/установи.
Для бронювання працівник має, зокрема:
- перебувати на військовому обліку;
- перебувати у трудових відносинах з критично важливим підприємством/установою;
- уточнити персональні дані;
- не перебувати у розшуку.
Інформація про бронювання відображається у військово-обліковому документі в електронній формі відповідно до пп. 30 Порядку №76.
Чи можна направити його у відрядження за кордон?
Так, але лише після того, як особа фактично набуде статусу заброньованого працівника. Тобто вона повинна мати відстрочку, а інформація про бронювання має відображатися у військово-обліковому документі.
Для перетину кордону застосовуються Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою КМУ №57.
За абз. 1 п. 2-6 Правил №57 у разі введення воєнного або надзвичайного стану право на перетин державного кордону мають, зокрема, інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову під час мобілізації.
Водночас за абз. 1 п. 2 Правил №57 перетин кордону здійснюється за документом, що дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, зокрема за паспортом громадянина України для виїзду за кордон. А абз. 18 п. 2 Правил №57 передбачає, що у випадках, визначених законодавством, крім паспортного документа громадянин повинен мати також підтвердні документи.
Окремо слід врахувати ч. 6 ст. 22 Закону про мобілізацію: у період мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його, зокрема, представнику Держприкордонслужби у пунктах пропуску через державний кордон.
Висновок
У цій ситуації слід діяти так:
1. Не бронювати особу як КБВ, оскільки вона є працівником компанії;
2. Подавати її на бронювання як працівника критично важливого підприємства/установи;
3. Після набуття статусу заброньованого працівника — оформити наказ про службове відрядження за кордон із зазначенням країни, строку, мети, завдання та підстави поїздки.
4. Для перетину кордону працівник має мати щонайменше: закордонний паспорт, військово-обліковий документ з інформацією про бронювання/відстрочку, наказ про відрядження та документи, що підтверджують службову мету поїздки.
Отже, якщо кінцевий бенефіціарний власник одночасно є працівником цієї ж компанії, бронювати його саме як КБВ не можна. У такому випадку його можна бронювати як працівника — за умови, що підприємство має право на бронювання, а працівник відповідає вимогам Порядку №76.
Також читайте:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
