Законодавство не містить обмеження на звільнення під час тимчасової непрацездатності, якщо працівниця вважає за потрібне припинити трудові відносини.
Існує два основні способи оформлення такого звільнення:
1) За власним бажанням (ст. 38 КЗпП):
Працівниця повинна подати письмову заяву про звільнення. За загальним правилом, вона має попередити роботодавця за два тижні. Однак сторони можуть домовитись про звільнення у коротший термін. Дата звільнення, вказана у заяві, може припадати на період лікарняного.
2) За угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП):
Це найпростіший варіант, який не вимагає двотижневого попередження. Працівниця та роботодавець домовляються про конкретну дату припинення трудового договору. Ця дата може бути будь-якою, включно з періодом перебування на лікарняному.
Необхідні документи для оформлення звільнення:
- Від працівниці: Письмова заява про звільнення. У заяві має бути чітко вказана підстава (наприклад, «за власним бажанням» або «за угодою сторін») та бажана дата звільнення. Заяву можна надіслати поштою або за допомогою інших засобів зв'язку, якщо особисте подання неможливе;
- Від роботодавця: На підставі отриманої заяви видається наказ про звільнення. В день звільнення роботодавець зобов'язаний провести з працівницею повний розрахунок (виплатити заробітну плату, компенсацію за невикористані дні відпусток тощо) та видати копію наказу про звільнення (ст. 47 КЗпП).
Висновок: Працівниця може звільнитися за власним бажанням або за угодою сторін, перебуваючи у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити