Робота під час тривоги до 4 грудня 2026 року: алгоритм дій роботодавця за постановою КМУ №1092 (аудіоверсія)

Коротка відповідь

До 4 грудня 2026 року спливає тримісячний перехідний період, установлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2026 №1092 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 15.09.2026 №1128). До цієї дати підприємства зобов'язані остаточно визначити формат безпеки персоналу та відвідувачів, щоб мати законне право провадити діяльність під час повітряних загроз.

Нижче наведено обов'язкові кроки та організаційні заходи, які роботодавець повинен реалізувати:

1. Вирішити питання щодо укриття або безпечного простору (дедлайн — 4 грудня 2026 року)

З 4 вересня по 4 грудня 2026 року діє перехідний період: підприємства, у приміщеннях або на території яких відсутнє укриття, мають право продовжувати діяльність під час жовтого рівня загрози (дронова небезпека) тимчасово — за погодженням із трудовим колективом до моменту облаштування захисту.

З 4 грудня 2026 року ця пільга завершується. Продовжувати діяльність під час жовтого рівня загрози дозволятиметься виключно за умови, що робота ведеться в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні:

• захисні споруди цивільного захисту;
• тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів;
• споруди подвійного призначення;
• належно облаштований безпечний простір.

Що зробити роботодавцю: до 4 грудня забезпечити доступ працівників до належного захисного об'єкта (власного укриття, укриття за договором з іншим суб'єктом господарювання/балансоутримувачем у радіусі пішої доступності) або завершити облаштування безпечного простору всередині власної будівлі. Якщо до 4 грудня жодного із цих рішень не реалізовано, під час оголошення тривоги підприємство зобов'язане повністю зупиняти роботу.

2. Облаштувати «безпечний простір» (за відсутності повноцінного укриття)

Якщо підприємство не має доступу до класичного укриття або споруди подвійного призначення, воно має право облаштувати безпечний простір безпосередньо в межах існуючих об'ємно-планувальних рішень будівлі (підпункт 2 пункту 1 Постанови №1092).

Безпечний простір — це найбільш захищені внутрішні зони приміщень, які визначаються балансоутримувачем на підставі розрахунків захисту людей від побічної дії засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху (показник у кПа затверджується Міноборони спільно з Генштабом ЗСУ). В орендованому приміщенні орендарю слід ініціювати розрахунки спільно з орендодавцем та за потреби укласти додаткову угоду щодо переобладнання зон і розподілу витрат.

3. Розмістити обов'язкові інформаційні таблички

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Постанови №1092 (у редакції Постанови №1128), суб'єкти господарювання та балансоутримувачі зобов'язані розмістити на входах до будівель, приміщень чи територій (на зовнішніх стінах або огорожах) інформаційну табличку розміром 100 × 60 см з одним із написів:

• «Об’єкт забезпечений укриттям»;
• «Об’єкт забезпечений безпечним простором»;
• «Об’єкт не забезпечений укриттям».

4. Оновити локальні нормативні акти та надати алгоритми дій

Роботодавець зобов'язаний видати внутрішній наказ та правила поведінки під час повітряної тривоги відповідно до вимог статті 153 Кодексу законів про працю України та статті 13 Закону України «Про охорону праці»:

Диференціювати рівні загрози

• Червоний рівень (ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза; звуковий сигнал триває 1 хвилину) — припинення роботи, персонал прямує до укриття;
• Жовтий рівень (дронова загроза; тривалість сигналу 30 секунд) — роботу дозволено продовжувати за наявності захисної споруди, укриття або безпечного простору (а до 04.12.2026 — також за умови згоди колективу за відсутності укриття);
• Оформити згоду трудового колективу: якщо укриття або безпечний простір ще на стадії облаштування, до 04.12.2026 підставою для роботи за жовтого рівня є протокол загальних зборів трудового колективу;
• Затвердити маршрути евакуації: визначити точні адреси захисних об'єктів, схеми переміщення та призначити відповідальних осіб за доведення сигналів і координацію персоналу;
• Врахувати статус відвідувачів: за Постановою №1092 перебування відвідувачів у будівлях під час тривоги здійснюється на їхній власний розсуд. Персонал зобов'язаний попередити їх про загрозу та повідомити маршрут до захисної споруди;
• Ознайомити працівників: усі співробітники повинні бути ознайомлені з наказом та інструкціями під особистий підпис або через погоджені в трудовому договорі засоби електронного зв'язку (ст. 29 КЗпП України).

5. Організувати систему оповіщення

Підприємство зобов'язане забезпечити своєчасне доведення сигналу тривоги до всіх осіб у будівлі (через гучномовці, внутрішню мережу чи відповідальних чергових). Оповіщення здійснюється з уточненням рівня небезпеки («жовтий» чи «червоний»), щоб працівники чітко слідували затвердженому регламенту.

6. Врегулювати облік робочого часу та оплату праці

Вимога примусово залишатися на робочому місці під час загрози прямо суперечить статті 153 КЗпП України (роботодавець не має права вимагати виконання роботи, що створює явну загрозу життю працівника). Працівник зберігає безумовне право пройти в захисну споруду або безпечний простір.

Бухгалтеру та кадровій службі слід враховувати:

• якщо під час тривоги працівник перебуває в укритті та об'єктивно не виконує обов'язки, цей період табелюється як простій не з вини працівника (у табелі типової форми №П-5 — літерний код «П» або цифровий «23»);
• час простою оплачується відповідно до статті 113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки (посадового окладу). Роботодавець має право зберегти 100% ставки або середній заробіток, якщо це прямо зафіксовано в колективному чи трудовому договорі підприємства;
• якщо виконання трудових функцій продовжується безпосередньо в укритті (за наявності обладнаних робочих місць) або працівник працює дистанційно з безпечного місця — робочий час табелюється у загальному порядку та оплачується в повному обсязі.