Переведення з сумісника на основне місце роботи

Працівник, який виконує обов’язки за сумісництвом, звільняється з основного місця роботи. Які дії роботодавця?

Відповідно до вимог ст. 102-1 КЗпП, сумісництвом вважається виконання працівником, окрім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи-підприємця.

Держпраці зазначає працівник, у якого немає основного місця роботи, не може працювати за сумісництвом.

Раніше основне місце роботи визначали як таке, де зберігають трудову книжку працівника. Після 10.06.2021 працівник не зобов’язаний подавати трудову книжку при прийнятті на роботу (ст. 24, 48 КЗпП, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»).

З 10 червня 2021 року (з початком переходу на електронні трудові книжки) п. 12 ст. 1 Закону про ЄСВ та п. 3¹ частини другої ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою.

Міністерство соціальної політики у листі від 18.10.2017 р. №446/0/22-17/134 зазначило, що згідно із частиною першою ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст. 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.

У зв’язку з цим, якщо працівник залишиться працювати на тій самій посаді в межах підприємства, переведення у розумінні ст.32 КЗпП, на думку Міністерства соціальної політики, не може бути застосовано.

Враховуючи зазначене, вважаємо, що у такому випадку працівника доцільно звільнити з посади за сумісництвом, а потім прийняти на основне місце роботи за новим трудовим договором, враховуючи вимоги статті 24 КЗпП.

Читайте також: У сумісника немає основного місця роботи: які наслідки?

Чи можна перевести сумісника на основне місце роботи не директором, а на іншу посаду не звільняючись?

Питання про переведення з основного місця роботи на роботу за сумісництвом (і навпаки) у роботодавців досі подекуди виникає. Чинне законодавство не дає нам чіткої відповіді на це запитання.

Аргументи на користь «звільнення-прийняття»:

• відсутність поняття «переведення з основного місця роботи на місце роботи за сумісництвом і навпаки» у КЗпП;
• проблеми з визначенням розрахункового періоду відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 р. №100 у разі переведення;
• проблеми з визначенням розрахункового періоду відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 р. №1266 у разі переведення;
• неможливість дотримання норм щодо подання повідомлення до податкової про укладення трудового договору з працівником та щодо відображення в додатку 5 Податкового розрахунку;
• відсутність порядку відображення «переведення» у трудовій книжці працівника.

Рекомендація: В цій ситуації можна зробити так:

1. Прийняти цю особу (яка вже працює директором) на основне місце роботи, але на іншу посаду;
2. Звільнити з посади директора (сумісництво).

Чи допускається ситуація, коли директор, який наразі працює за сумісництвом, звільняється з цієї посади та приймається на посаду директора за основним місцем роботи в інших чотирьох ТОВ, з метою збереження чинного бронювання на п’ятому ТОВ?

• Бронювати працівників можемо хоч за основним місцем роботи, хоч за сумісництвом;
• Бронювати працівників, за Постановою №76, можна незалежно від посади;
• У працівника не може бути 4 основних місця роботи, а лише одне основне, а всі інші – сумісництво. 

Висновок: Якщо працівник втрачає основне місце роботи, він не може залишатися сумісником; пряме переведення в основне місце роботи законодавством не передбачене, тому застосовують звільнення і нове прийняття, при цьому бронювання зберігається незалежно від того, чи працівник працює за основним місцем, чи за сумісництвом.

Бронювання ж можливе, хоч за основним місцем роботи, хоч за сумісництвом.