• Посилання скопійовано

Оформлення виплати за е-лікарняним: чи достатньо заяви-розрахунку?

Чи потрібно на підприємстві після отримання електронного лікарняного в особистому кабінеті на порталі ПФУ фіксувати факт призначення виплати наказом чи іншим документом? Чи достатньо подати заяву-розрахунок до ПФУ та повідомити про виплату?

Незважаючи на спрощення процедури завдяки електронним лікарняним, подання лише заяви-розрахунку до ПФУ та повідомлення про виплату є недостатнім. Законодавство вимагає від роботодавця прийняття внутрішнього рішення про призначення страхової виплати, яке має бути задокументоване перед подачею заяви-розрахунку. 

Розглянемо. 

 

Етап 1: Рішення про призначення виплати 

Після того, як електронний листок непрацездатності отримує статус «Готовий до сплати» в особистому кабінеті страхувальника на порталі ПФУ, роботодавець або уповноважені ним особи повинні розглянути його та ухвалити рішення про призначення або відмову у виплаті. 

 

Хто приймає рішення? 

З 1 січня 2023 року повноваження комісій із соціального страхування на підприємствах було передано безпосередньо страхувальнику (роботодавцю). Таким чином, рішення про призначення виплати за е-лікарняним приймає:

  • керівник підприємства;
  • або уповноважена ним особа (наприклад, головний бухгалтер чи начальник кадрової служби);
  • або спеціально створена комісія з уповноважених осіб.

Повноваження конкретних осіб або комісії мають бути визначені внутрішнім наказом по підприємству. 

 

Як оформити рішення?

Форма документа, що фіксує це рішення, законодавством чітко не встановлена. Підприємство може самостійно визначити його формат у своїх внутрішніх документах.

Найпоширенішими варіантами є:

1. якщо рішення приймається одноосібно директором, достатньо видати відповідний наказ про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності;

2. протокол (рішення) уповноваженої особи/комісії - якщо на підприємстві діє уповноважена особа або комісія, їхнє рішення оформлюється протоколом. За основу можна взяти форму протоколу, що раніше використовувалася комісіями із соцстрахування;

3. у документі (наказі чи протоколі) доцільно зазначити:

  • ПІБ працівника;
  • номер е-лікарняного;
  • період непрацездатності;
  • кількість днів, що підлягають оплаті (окремо за рахунок роботодавця та за рахунок ПФУ);
  • розмір допомоги (у відсотках від середньої зарплати залежно від страхового стажу).

Отже, саме цей внутрішній документ є первинною підставою для бухгалтерії для здійснення розрахунку лікарняних.

 

Етап 2: Оплата перших п'яти днів та подання заяви-розрахунку

Оплата перших 5 днів:

На підставі ухваленого рішення (наказу/протоколу) та розрахованого е-лікарняного бухгалтерія нараховує оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця. Окремий наказ саме на оплату цих п'яти днів не є обов'язковим, оскільки їх оплата передбачена законодавчо, а підставою є сам листок непрацездатності та загальне рішення про призначення виплати. 

Подання заяви-розрахунку до ПФУ:

Якщо тимчасова непрацездатність триває понад п'ять днів, для отримання фінансування від ПФУ на підставі того ж рішення (наказу/протоколу) формується та подається заява-розрахунок. Цей документ подається через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі ПФУ. Важливо, що заява-розрахунок не замінює, а є наслідком внутрішнього рішення про призначення виплати.

 

Етап 3: Виплата коштів та звітування

Після отримання фінансування від ПФУ на спеціальний рахунок роботодавець зобов'язаний виплатити кошти працівнику у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Протягом місяця з дня проведення виплати необхідно подати до ПФУ Повідомлення про проведення виплат застрахованим особам. Це також робиться через електронний кабінет на порталі ПФУ.

Висновки:

1) Таким чином, алгоритм дій роботодавця після отримання е-лікарняного зі статусом «Готовий до сплати» є таким:

  • прийняття та документальне оформлення рішення про призначення виплати (наказом або протоколом). Це обов'язковий внутрішній етап;
  • нарахування та виплата лікарняних за перші 5 днів за рахунок підприємства;
  • подання заяви-розрахунку до ПФУ для отримання фінансування для оплати наступних днів непрацездатності (якщо це необхідно);
  • виплата отриманих від ПФУ коштів працівнику;
  • подання Повідомлення про проведені виплати до ПФУ.

2) Отже, просто подати заяву-розрахунок та повідомлення про виплату недостатньо. Відсутність належним чином оформленого внутрішнього рішення про призначення допомоги є порушенням порядку використання коштів соціального страхування.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • З відрядження у щорічну відпустку: відшкодування вартості зворотного квитка неприбутковою організацією
    Працівник неприбуткової організації (представниство іноземної компанії в Україні, яке є неплатником податків) їде в закордонне відрядження і після його закінчення залишається за кордоном у щорічній відпустці. Повертається на тиждень пізніше, ніж зазначено в Наказі про відрядження. Але наказом директора узгоджена відпустка і все прописано в Положенні про відрядження. Чи може неприбуткова організація відшкодувати повну вартість зворотного квитка?
    22.08.202531
  • Врахування річної премії при розрахунку відпускних
    Директору в червні 2025 р. нарахували і виплатили річну премію за 2024 рік в сумі 100 тис. грн, він пішов у відпустку з 18.08.2025 р. за період з 08.2024 по 07.2025 р. В яких місяцях потрібно враховувати цю премію для нарахування відпускних?
    22.08.2025283
  • Включення першого місяця роботи до розрахунку лікарняних
    Працівника прийнято на роботу 02.09.2024 р., оскільки 1 вересня було в неділю. Лікарняний надано з 21.07.2025 р. по 28.07.2025 р. Чи враховується вересень 2024 року до розрахункового періоду для обчислення середньоденної заробітної плати?
    22.08.2025392
  • Лікарняний під час відпустки: перенесення та розрахунок
    Якщо працівник пішов у відпустку і під час відпустки відкрито лікарняний, то дні відпустки переносяться пізніше і сам розрахунок проводимо по-новому?
    22.08.2025312
  • З окладу за якою посадою проводиться доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника?
    На підприємстві є єдиний бухгалтер, який виконує функцію головного бухгалтера (так як він тривалий час не з'являється на роботу) з доплатою 50% окладу. Загальна зарплата за місяць становить 15500,00 (10000 - оклад бухгалтера+5500 - 50% окладу головного бухгалтера.) В квітні бухгалтер йде у відпустку і його обов'язки буде виконувати директор. З якого окладу робити 50% доплати директора за тимчасове виконання обов'язків бухгалтера: з окладу бухгалтера чи окладу бухгалтера +50% доплати за виконання обов'язків головного бухгалтера -15000,00?
    21.08.2025652