Оформлення відсутності на роботі за період від дня демобілізації та лікарняний

Питання:

1. На період з 21.02.2025 по 09.03.2025 р., якщо він буде перебувати у відпустці без збереження зарплати, то на підставі якого нормативного акту підприємство може надати таку відпустку? 

2. Якщо на цей період він напише заяву на чергову відпустку (в нього на момент мобілізації було 23 дні невикористаної відпустки), то що буде базою нарахування відпускних? 

3. 10.03.2025 р. працівнику відкрито лист тимчасової непрацездатності: як його нарахувати в звичайному порядку,  при відпустці за власним бажанням з 21.02.2025 по 09.10.2025 р. та при черговій відпустці за той же період?

Відповідь: 

На період з 21.02.2025 по 09.03.2025 р., якщо він буде перебувати у відпустці без збереження зарплати, то на підставі якого нормативного акту підприємство може надати таку відпустку? 

Після звільнення з військової служби працівник надає роботодавцю військовий квиток із позначкою про таке звільнення. Тому працівник має звернутися до ТЦК та СП для належного оформлення військового квитка (ч. 11 ст. 26 Закону №2232), оскільки особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) ТЦК та СП для взяття на військовий облік.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №2232, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Зазначимо, що законодавством не передбачено написання працівником заяви про бажання повернення до роботи після звільнення з військової служби. Проте, роботодавець має видати наказ про повернення працівника до роботи, адже працівник був увільненим від роботи наказом на час мобілізації (без кінцевої дати). Тому, доречно, в даному випадку, роботодавцю видати наказ про повернення працівника до роботи, щоб припинити увільнення.

У ситуації, що розглядається, працівник з 21.02.2025 по 09.03.2025 (за винятком 5 днів для обліку в ТЦК) був відсутній на роботі після демобілізації, то залагодити таку ситуацію роботодавець може шляхом надання йому:

1. відпустки без збереження заробітної плати згідно з п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки:

• для учасників війни (до 14 календарних днів на рік);
• для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (до 21 календарного дня щорічно);

2. відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за згодою роботодавця на прохання працівника, згідно з ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, на строк не більше 30 календарних днів на рік;

3. відпустки без збереження заробітної плати на час воєнного стану, згідно з ч. 2 ст. 26 Закону про відпустки, на будь-який термін.

Якщо на цей період він напише заяву на чергову відпустку (в нього на момент мобілізації було 23 дні невикористаної відпустки), то що буде базою нарахування відпускних? 

Оскільки працівник демобілізувався 20.02.2025 р. і лише 10.03.2025 р. написав заяву про поновлення на роботі, оформлювати щорічну відпустку запізно, оскільки це потягне за собою не тільки штраф за несвоєчасну виплату відпускних, але й штрафи за несвоєчасну виплату податків. Проте можна оформити відпустку без збереження зарплати.

10.03.2025 р. працівнику відкрито лист тимчасової непрацездатності: як його нарахувати в звичайному порядку; при відпустці за власним бажанням з 21.02.2025 по 09.10.2025 р. та  при черговій відпустці за той же період?

Як нарахувати лікарняний в звичайному порядку?

Середню заробітну плату для оплати днів тимчасової непрацездатності працівника обчислюють відповідно до норм Порядку №1266.

Суму допомоги з тимчасової непрацездатності (яку фінансує ПФУ) й оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності коштом роботодавця обчислюють множенням суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів непрацездатності за лікарняним.

Середньоденну заробітну плату обчислюють діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (в цьому випадку — період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Зверніть увагу: період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період, — якраз і належить до тих самих поважних причин.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середню заробітну плату визначають виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку №1266).

Пунктом 5 Порядку №1266 визначено: якщо середня заробітна плата обчислюється відповідно до п. 28 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається діленням тарифної ставки (посадового окладу) або їх частини (якщо особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Якщо оплата праці працівників на підприємстві здійснюється за погодинною системою оплати праці, тарифна ставка на момент настання страхового випадку може бути розрахована як добуток погодинної тарифної ставки у місяці настання страхового випадку на норму робочого часу цього місяця.

Інші доплати, надбавки, премії тощо, які належать працівникові за трудовим договором, до розрахунку в даному випадку не беруть.

Як нарахувати лікарняний при відпустці за власним бажанням з 21.02.2025 по 09.10.2025 р.?

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №1105, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з ТВП застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи. Допомога з ТВП надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

Водночас згідно з п. 6 ст. 16 Закону №1105, допомога з ТВП не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника надаються за ст. 25 та ст. 26 Закону про відпустки і ст. 12 Закону №2136.

Таким чином, допомога з тимчасової непрацездатності працівнику за час його хвороби, яка повністю припала на період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, не нараховується та не оплачується.

Оплаті підлягатимуть дні тимчасової непрацездатності, які припадають на період, коли працівник ще працював до початку такої відпустки чи мав вийти на роботу з дати зазначеної в заяві про припинення відпустки без збереження зарплати.

Як нарахувати лікарняний при черговій відпустці за той же період?

Як зазначено вище, щорічну відпустку надавати запізно, тому варіант нарахування лікарняних не розглядаємо. Але в звичайному порядку, на час лікарняного щорічна відпустка має бути перенесена відповідно до ст. 11 Закону про відпустки. Відповідно, лікарняний оплачений.