• Посилання скопійовано

Підвищення зарплати окремим працівникам та тарифна сітка

На підприємстві посадові оклади працівників зазначені в штатному розписі. Сітки посадових окладів немає. Підприємство галузеві угоди не підписувало. Чи є порушенням працювати без тарифної сітки? Чи можна підвищувати оклади тільки за окремими посадами, а не за всіма?

Чи є порушенням працювати без тарифної сітки? 

Відповідно до ст. 96 КЗпП, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства в залежності від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці. При цьому міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні («вилки») ставок (окладів).

При застосуванні діапазонів («вилок») окладів проводиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад в межах діапазону по посаді, на якій працівник працює.

Схеми посадових окладів – це повний перелік найменувань посад, необхідних для нормального функціонування підприємства, з кожної із яких визначено розміри посадових окладів. У схемах передбачено два розміри посадових окладів – мінімальний і максимальний. Така «вилка» посадових окладів дозволяє диференціювати рівень оплати працівників, які виконують однакову роботу з різними результатами, сприяє підвищенню їх кваліфікації, відповідальному ставленню до своїх обов’язків.

Фактичний оклад конкретного спеціаліста встановлюється (в межах так званої «вилки») з урахуванням ситуації на ринку праці, особистих якостей і заслуг працівника, його завантаженості і напруженості праці та не є порушенням трудового законодавства.

Тобто, по суті мова йде про те, що за однією посадою у працівників можуть встановлюватися різні оклади. Проте, у штатному розписі встановлюється фіксований розмір посадового окладу.

Про це також зазначається і у листі Мінсоцполітики від 17.03.2017 р. №741/0/101-17/282.

Крім того, підприємства самостійно встановлюють у колективному договорі форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ч. 2 ст. 97 КЗпП та ст. 15 Закону про оплату праці).

Отже, якщо на підприємстві працюють, наприклад п’ять менеджерів, яким встановлено один оклад, тоді у них мають бути одні кваліфікаційні вимоги та практично однакові посадові обов’язки.

Тож, бачимо, що підприємства може працювати без тарифної сітки.

Проте, не може бути однаковий оклад у більшості працівників, які працюють за різними посадами, щоб не давати Держпраці підстав для перевірок. За недотримання вимог ст. 96 КЗпП до роботодавця може бути застосований фінансовий штраф за абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП, як за порушення інших вимог законодавства про працю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення. Про це зазначається у листі Держпраці від 31.03.2017 р. №3766/4.3/4.3-дп-17.

 

Чи можна підвищувати оклади тільки за окремими посадами, а не за всіма?

Відповідно до ст. 5 Закону про оплату праці, організація оплати праці здійснюється на підставі:

  • законодавчих та інших нормативних актів;
  • генеральної угоди на національному рівні;
  • галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; 
  • колективних договорів; 
  • трудових договорів; 
  • грантів.

Статтею 21 Закону про оплату праці визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Колективним договором, а якщо такий договір не укладався - актом роботодавця, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці (ст. 6 Закону про оплату праці).

Отже, якщо колдоговором (або іншим актом роботодавця) передбачено підвищення окладів (ставок) у зв’язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму протягом року чи у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, то це потрібно робити шляхом підвищення посадових окладів усім працівників. Якщо такої вимоги немає, то підвищувати оклади роботодавець не зобов’язаний. 

Таким чином, підприємство самостійно вирішує з урахуванням власних фінансових можливостей та інших умов,коли підвищувати посадові оклади, на скільки, яким категоріям працівників тощо.  Головне – виконати мінімальні державні гарантії, зокрема: з 1 січня 2023 року мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у штатному розписі має бути встановлений у розмірі не менше 2684,00 грн, а мінімальна зарплата нарахована за повністю виконану місячну норму праці — не менше 6700 грн.

В даному випадку роботодавець, виходячи із фінансових можливостей, підвищив оклади не всім працівникам, і це його право і не є порушенням трудового законодавства, якщо при цьому дотримано мінімальні гарантії.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Оформлення працівника - сумісника на час декретної відпустки бухгалтера
    Бухгалтер (єдиний) з 18.11.2024 р. йде у відпустку по вагітності та пологах на 126 днів. Далі вона планує вийти на роботу після закінчення лікарняного. На цей період (126 днів) підприємство планує прийняти сумісника на виконання обов'язків бухгалтера. Як оформити такого сумісника? Які потрібні накази, повідомлення до ДПС тощо?
    22.11.2024105
  • Чи може сумісник працювати у суботу?
    Є необхідність взяти на роботу працівника, але він може працювати тільки за сумісництвом і тільки по суботах. Підприємству такий графік роботи підходить. Чи має підприємство в такому разі нараховувати працівнику подвійну ставку, тому що це робота у вихідний? Як правильно скласти графік роботи?
    21.11.202452
  • Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
    При заповненні трудової книжки вказано скорочену назву роботодавця: ТОВ "Квіточка" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіточка". Чи стане це перешкодою при передаванні відомостей про трудову діяльність працівника в електронному вигляді до ПФУ? Якщо так, то як це виправити, якщо деякі підприємства вже ліквідовані?
    21.11.202437
  • Витрати у відрядженні на оплату користування платними дорогами
    Працівник повернувся з закордонного відрядження та надав нефіскальні чеки з платіжного терміналу за проїзд платними дорогами. Оплата проведена банківською картою та відображена у виписці, яку надав працівник. Чи підлягають такі витрати оподаткуванню ПДФО та ВЗ?
    20.11.2024422
  • Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?
    У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?
    19.11.202427