• Посилання скопійовано

Чи правомірний штраф від ТЦК на працівника, якщо він не був належним чином оповіщений?

В грудні 2024 р. звичайним листом на підприємство надійшов лист від ТЦК про оповіщення працівника, але в листі вказано ТОВ, а не ПП (за однаковою адресою є ТОВ і ПП, різні коди ЕДРПОУ, працівники прийняті на ПП). Підприємство ніякої відповіді не надавало і оповіщення не зробило. ТЦК відправило в розшук і коли працівник добровільно пройшов медкомісію в травні 2025 р., йому нарахували штраф 17 тис. грн за неявку за оповіщенням. Чи правомірні дії підприємства та ТЦК?

Щодо правомірності дій підприємства (ПП)

Підприємство (ПП), отримавши лист від ТЦК, адресований іншій юридичній особі (ТОВ), формально не було зобов'язане виконувати вказівки, викладені в ньому, оскільки не було належним адресатом. Однак повне ігнорування такого листа без повідомлення ТЦК про помилку може бути розцінене як недостатня співпраця.

Обов'язок керівників підприємств, установ та організацій щодо оповіщення працівників про виклик до ТЦК виникає у разі отримання відповідного розпорядження від ТЦК (п. 47 Порядку №1487п. 13 Порядку №560).

У вашій ситуації лист був адресований ТОВ, а не ПП. Це означає, що ПП не було належним отримувачем розпорядження, і, відповідно, формальний обов'язок оповістити працівника та звітувати перед ТЦК у ПП не виник.

Проте, враховуючи, що лист надійшов за адресою, де фактично здійснює діяльність ПП, і потенційно міг стосуватися працівника ПП, більш обачним кроком з боку ПП було б:

1. Письмово повідомити ТЦК про помилку в адресаті листа;
2. Повернути лист до ТЦК із супровідним листом, де вказати, що ТОВ за цією адресою не здійснює діяльність або що працівник, зазначений у листі, є співробітником ПП (якщо це було очевидно зі змісту листа).

Невиконання розпорядження ТЦК (якщо воно було б належним чином адресоване ПП) може тягнути за собою адміністративну відповідальність для посадових осіб підприємства згідно зі ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Однак у даному випадку, оскільки ПП не було адресатом, підстав для притягнення посадових осіб ПП до відповідальності за неоповіщення працівника немає.

Керівники підприємств зобов'язані письмово повідомити у триденний строк ТЦК про результати оповіщення. Оскільки ПП не було адресатом і не проводило оповіщення, цей обов'язок на нього не поширювався.


Щодо правомірності дій ТЦК щодо накладення штрафу на працівника

Накладення ТЦК штрафу на працівника за неявку за оповіщенням, яке не було йому належним чином вручене, на наш погляд, є неправомірним.

Відповідальність працівника за неявку до ТЦК настає лише у випадку, якщо він був належним чином оповіщений про такий виклик. Оповіщення працівників на підприємстві здійснюється шляхом вручення їм повісток під особистий підпис.
 У даній ситуації:

 1. Лист від ТЦК був адресований ТОВ, а не ПП, де працює співробітник;
 2. ПП не здійснювало оповіщення працівника, оскільки не було належним адресатом листа;
 3. Відповідно, працівник не отримував повістку від свого роботодавця (ПП) і не може вважатися належно оповіщеним про виклик до ТЦК у грудні 2024 року через роботодавця;
 4. "Звичайний лист" на іншу юридичну особу не є належним оповіщенням конкретного працівника ПП.


ТЦК має довести факт належного оповіщення військовозобов'язаного. Якщо ТЦК посилається на оповіщення через роботодавця, а роботодавець (ПП) не отримував належного розпорядження і не вручав повістку, то підстави для притягнення працівника до відповідальності за неявку відсутні.

Добровільна явка працівника до ТЦК у травні 2025 року для проходження медкомісії не є автоматичним визнанням ним факту попереднього належного оповіщення або вини у неявці за попереднім викликом, про який він не знав.

Судова практика свідчить, що суди часто скасовують постанови ТЦК про накладення штрафів, якщо не доведено факт належного оповіщення особи або були допущені процедурні порушення з боку ТЦК. Наприклад, у справі, про яку мова йде тут, суд скасував постанову ТЦК, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про виклик через неможливість поштового відділення забезпечити повідомлення.

Працівник має право оскаржити постанову про накладення адміністративного стягнення в судовому порядку протягом десяти днів з дня її винесення.

Також слід враховувати строки притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Якщо "неявка за оповіщенням" стосується подій грудня 2024 року, а штраф накладено у травні 2025 року, то річний строк з дня вчинення правопорушення ще не сплив. Однак ключовим є відсутність належного оповіщення.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»