Лікарняний за договором ЦПХ у 2023 році

Особи, які працюють на умовах ЦПД, мають право на матеріальне забезпечення, починаючи з 11.10.2017 р., за умови, якщо страховий випадок настав у виконавця у період дії укладеного з ним договору.

Відповідно до ст. 11 Закону №1105, страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють, зокрема на умовах цивільно-правового договору.

Така страхова виплата призначається та здійснюється за основним місцем діяльності (ст. 22 Закону № 1105).

Тож особи, які працюють на умовах ЦПД, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. 

Як правильно обрахувати середній дохід для виконавця, що працює за договором ЦПХ?

Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, провадиться відповідно до п. 3 Порядку №1266.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця (в даному випадку – замовника робіт/послуг), а починаючи з шостого дня - за рахунок коштів Фонду. 

Середньоденний дохід обчислюється шляхом ділення нарахованого за розрахунковий період (12 календарних місяців) доходу, на який нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Тобто середньоденний дохід виконавця обраховується діленням доходу, який він отримав за ЦПД у відповідному розрахунковому періоді, на календарні дні, що припали на такий період. Далі проводиться нарахування лікарняних з урахуванням страхового стажу.

Звертаємо увагу, що виконання робіт (надання послуг) за ЦПД також зараховується до страхового стажу, починаючи з 01.01.2016, якщо за цей період сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску або частина цього періоду пропорційно до сплаченого внеску. Для цього виконавець повинен одержати Довідку №ОК-5 (ОК-7) або Додаток 9 для підтвердження страхового стажу, за якою він має особисто звернутися в ПФУ.

Чи потрібно прирівнювати такий середній дохід до МЗП? 

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’я¬зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

Отже, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

Якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором (договором підряду), при чому це не є її основним місцем роботи, вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. 

У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Тож, оскільки виконання робіт (надання послуг) за ЦПД належить до доходів із джерел не за основним місцем роботи, тому ЄСВ нараховується на суми винагороди за договором ЦПХ незалежно від суми такого доходу. Ця норма стосується і виплати лікарняних, тобто допомога з тимчасової непрацездатності виплачується з фактичного середньоденного доходу без доплати до мінімального розміру заробітної плати.

Чи може акт за договором ЦПХ бути сформований на меншу суму, якщо не було виконано весь обсяг робіт/послуг, а договір передбачає більший обсяг робіт/послуг?

Слід зазначити, що договори ЦПХ регламентуються Цивільним кодексом України. 

ЦПД – це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (про надання послуг), предметом якого є надання певного результату праці. Загальний зміст будь-якого цивільно-правового договору полягає в тому, що одна зі сторін зобов’язується виконати певний обсяг робіт (виконавець), а інша (замовник) прийняти її і оплатити на умовах цього договору.

Відповідно, якщо робота або послуга надані в повному обсязі та у визначений договором строк, їх необхідно оплатити. Результат праці за ЦПД оформляється актом виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких проводиться їх оплата.

Тож, якщо у виконавця, який працює за ЦПД, є листок непрацездатності, який  припадає на період дії цього договору, він має право на його оплату лише за умови втрати певної частини заробітку (доходу). 

А якщо оплата робіт/послуг за договором була здійснена в повному обсязі у визначений договором строк, то оплачувати листок непрацездатності не можна, адже немає факту втраченого заробітку (доходу). Іншими словами, якщо виконавець виконав весь обсяг робіт/послуг за договором і отримав за нього повну оплату, передбачену договором, то це означає, що тимчасова непрацезданість не вплинула на його здатність виконати свою частину договору, і він не втратив дохід внаслідок хвороби.

Отже, якщо виконавець робіт/послуг за ЦПД хворів, про що є листок непрацездатності, і при цьому замовник його оплачує (за свій рахунок та за рахунок ПФУ), то відповідно потрібно внести зміни до договору з метою зменшення обсягів робіт/послуг і відповідно, зменшення оплати, якщо роботи/послуги не виконувалися в період непрацездатності і не будуть виконані після одужання.