Внески та податки з зарплати сумісника у фізособи - підприємця

ЄСВ 

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ визначено, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону про оплату праці).

Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

У разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

Якщо працівник працює за сумісництвом та  отримав суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактичного заробітку працівника, та ставки ЄСВ – 22%.Оскільки при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

В даному випадку робота працівника у другого ФОП буде роботою за сумісництвом, оскільки основне місце роботи в нього вже є.

ПДФО 

Нормами чинного законодавства передбачено утримання ПДФО лише з фактичного заробітку працівника.

Згідно з пп. 164.2.1 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму ЄСВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ПКУ).

Однак, слід зауважити, що з 1 січня 2016 р. набрав чинності Закон №909, яким внесено зміни, зокрема, до Закону про ЄСВ в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників.

Крім того, Законом №909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки ПДФО у розмірі 18%, зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати (п. 167.1 ПКУ).

Враховуючи викладене, оскільки Законом №909 з 1 січня 2016 р. скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування ПДФО на практиці  визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суму податкової соціальної пільги за її наявності. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються ПДФО за ставкою 18%.

Військовий збір

Відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

 Згідно з п. 163.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є: 

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 
• іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. 

Отже, на зарплату працівника, який працює за сумісництвом, ЄСВ нараховується на фактичний заробіток працівника, а також ПДФО та ВЗ утримується із зарплати працівника за загальними правилами незалежно від того, чи працює він у ФОПа чи в юрособи.