Вирішити, чи вважаються службові поїздки працівників до інших населених пунктів службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер, повинні обидві сторони – роботодавець та працівники. Фіксується таке рішення або у колективному договорі, або у трудовому договорі з працівником (якщо його укладено у формі контракту). Якщо на підприємстві немає колективного договору, радимо вирішити це питання наказом керівника.
Якщо службові поїздки водіїв будуть оформлені як відрядження, то водії матимуть право на добові. А добові в межах, встановлених пп. 170.9.1 ПКУ, не оподатковуються ПДФО і військовим збором. Не належать вони і до бази нарахування ЄСВ.
Водіям, які направлені у службове відрядження, згідно із ст. 121 КЗпП, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, але розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. Аналогічної норми щодо роз'їзного характеру робіт в КЗпП немає. Тож, оплата праці водіям із таким характером робіт здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором (зокрема, із урахуванням надбавки за роз'їзний характер робіт).
Докладно на цю тему писали в матеріалах:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись