Нарахування зарплати в приватних закладах освіти

Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 61 Закону №2145 засновник приватного закладу освіти має право встановлювати інші, ніж передбачено Законом №2145, розміри і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Зокрема, на нашу думку, це означає, що всі гарантії щодо оплати праці, встановлені для бюджетників ст. 61 цього Закону, в приватних закладах освіти не є обов’язковими для виконання. Як оплачувати працю власних працівників, приватний заклад освіти вирішує самостійно, але з урахуванняминорм трудового законодавства, зокрема, КЗпП та Закону про оплату праці тощо. Втім, вони встановлюють мінімальні гарантії щодо оплати праці (щодо мінімального місячного та погодинного розміру зарплати, її індексації, оплату праці у вихідні та святкові дні тощо). 

За рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, заклад освіти має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень.

Відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору, керівник закладу освіти має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів тощо.

З іншого боку, отримані приватним закладом освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів освіти. 

Під публічними коштами слід розуміти кошти державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.

Таким чином, кошти приватних закладів освіти, отримані ними від власної господарської діяльності, в цьому переліку не зазначені. Тож, змусити використовувати їх за напрямками, які передбачені для бюджетників, приватні освітні заклади не можуть. А ось, якщо такий заклад отримує інші, негосподарські надходження, та ще і цільові, застосовувати їх доведеться за напрямками, які були встановлені при їх отриманні. 

Також нагадаємо, що педагогічні працівники мають право на щорічну основну відпустку тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому постановою Кабміну від 14 квітня 1997 р. №346 – див. ст. 6 Закону про відпустки.