Як відобразити в обліку витрати, якщо немає доходів?

Як витрати відображати в обліку?

Чіткої однозначної відповіді на це питання чинні НП(С)БО не містять. Можемо міркувати так:

Відповідно до п. 7 НП(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо підприємство не має замовлень під час воєнного стану, не отримує доходи, але несе витрати, в тому числі із нарахування зарплати, отже, воно очікує, що таки після закінчення воєнного стану діяльність поновиться, з’являться замовлення, буде робота і буде дохід.

Тобто, зазначені витрати можна оцінювати як такі, що направлені на дохід, який планується отримати в майбутньому.

Якщо би підприємство не мало таких очікувань, очевидно, воно би звільнило працівників, розірвало договори з надання комунальних послуг тощо.

З огляду на таку логіку понесені витрати можна вважати витратами майбутніх періодів і списувати на рахунок 39.

Обліковані таким чином витрати можна назвати «витратами чекання».

Після того, як діяльність поновиться, накопичені «витрати чекання» на рахунку 39 будуть включатися до складу витрат відповідних періодів. Причому підприємству доцільно встановити наказом по підприємству особливості розподілу таких витрат. Наприклад, якщо витрати накопичувалися протягом 5 місяців, їх списують до складу витрат 10 місяців, чи 15 місяців тощо. Відтак всі накопичені на рахунку 39 витрати ділять на 10 (15 тощо) і отриману частку витрат списують до складу кожного поточного місяця.

Якщо підприємство скористається міркуваннями, які ми навели, воно може закріпити такий порядок обліку витрат наказом по підприємству.

Але, повторимося, ми навели власну думку з цього питання.

Остаточну відповідь на нього може надати тільки Мінфін, який здійснює в Україні регулювання питань методології бухгалтерського обліку (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).

Чи призупиняти амортизацію ОЗ?

Відповідно до п. 23 П(С)БО 7, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

З наведеного випливає, що якщо при зарахуванні об’єкта ОЗ на баланс строк його корисного використання встановили 20 років, то всі ці 20 років амортизація нараховується безперервно, незважаючи на можливі періоди призупинення роботи. Призупинятися нарахування амортизації може тільки на період:

• реконструкції,
• модернізації,
• добудови,
• дообладнання та
• консервації.

Це питання ми розглядали також тут та тут.

А тут (а також тут) аналізувалася думка податкової, яка вважає, що на час призупинення діяльності потрібно не нараховувати податкову амортизацію в податковому обліку податку на прибуток платниками, які коригують фінрезультат до оподаткування на податкові різниці. На наш погляд, така думка податкової не відповідає чинному законодавству.

Але підприємство може припинити нарахування амортизації, законсервувавши ОЗ. Про особливості консервації можна прочитати, приміром, тут.

Чи нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ на витрати, понесені під час відсутності доходів?

Вище ми навели логіку, за якою такі «витрати чекання» є витратами майбутніх періодів і будуть включатися до складу витрат в тих періодах, коли поновиться отримання підприємством доходів.

Тому можна вважати, що це витрати, пов’язані з господарською діяльністю, а тому нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ, за умови відображення ПК, за пп. 198.5 ПКУ не потрібно.

Але, як і в разі бухгалтерського обліку, чіткої однозначної відповіді в ПКУ немає. Тому податкові органи можуть вважати інакше.

Для уникнення непорозумінь з податковими органами може бути доцільним отримати індивідуальну податкову консультацію.