Виплата винагороди нерезидентом за обсяги продажу: облік та оподаткування

ДПС в ІПК від 27.01.2020 р. №312/6/99-00-07-03-02-06/ІПК повідомляє, що одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дилери, дистриб'ютори), які є винагородою за досягнення певних економічних показників та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються постачальником продукції на користь покупців за досягнення певних економічних показників (досягнення встановленого обсягу закупівель, придбання повного асортименту продукції тощо), спрямовуються на стимулювання збуту продукції, такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

Зауважимо, що документом, на підставі якого в обліку відображається надання послуг, не обов'язково має бути саме акт. Ним може бути і рахунок-фактура (інвойс), але для відображення такої операції в бухгалтерському обліку резидента, цей документ повинен мати усі обов’язкові реквізити первинного документу, зазначені в ст. 9 Закону №996 та бути оплаченим.

ПДВ

Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ПКУ. Маркетингові послуги у цих пунктах не зазначено, тому операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг нерезиденту є об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%.

Детальніше про дату виникнення ПЗ, а також те, який курс застосовувати при нарахуванні ПЗ з ПДВ при наданні послуг нерезиденту ми розглядали тут.

Податкова накладна складається як на операцію з надання послуг неплатнику ПДВ. У верхній лівій частині ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» і зазначається тип причини «02» — «Складена на постачання неплатнику податку» (п. 8 Порядку №1307). У графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а в графі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000» (п. 12 Порядку №1307).

Послуги, що надані нерезиденту, відображаються у декларації з ПДВ у загальному рядку 1.1 «операції, що оподатковуються за основною ставкою». У додатку 1 такі суми розшифровуються лише у тому випадку, якщо підприємство несвоєчасно зареєструє ПН.

Бухгалтерський облік

В бухгалтерському обліку така операція відповідно відображається як надання маркетингових послуг:

• отримано грошові кошти на рахунок - Дт 312 Кт 362;
• визнано дохід від надання маркетингових послуг нерезиденту - Дт 362 Кт 703;
• нараховано ПЗ з ПДВ - Дт 703 Кт 641.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(с)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Якщо підприємство податкові різниці для коригування фінрезультату не застосовує, то така операція враховується виключно за правилами бухгалтерського обліку.

Високодохідним платникам податку необхідно звернути увагу на коригування фінрезультату передбачене п. 140.5.5-1 ПКУ. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 відсотків вартості робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), реалізованих на користь, зокрема нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. З даним переліком можна ознайомитись за посиланням. Що стосується конкретно Федеративної Республіки Німеччина то увагу необхідно звернути на такі організаційно-правові форми нерезидентів:

Однак, вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", та вартістю реалізації.

Детальніше про порядок визначення ціни за принципом «витягнутої руки», а також документів для її підтвердження ми писали у наших попередніх консультаціях:

***

Читайте також:

• Придбання у нерезидента з Німеччини GmbH & Co.KG
• Чи відповідає договірна ціна принципу «витягнутої руки»...
• Як підтвердити ціну за правилом «витягнутої руки»?
• Які документи підтверджують відповідність ціни принципу «витягнутої руки»
• Послуги нерезиденту за межами та на території України: як виписати ПН?