Придбання автомобіля юрособою: облік та оподаткування

Бухоблік

Відповідно до Інструкції №291 облік витрат, понесених в зв’язку з придбанням автомобіля до введення в експлуатацію, повинен здійснюватися на рахунку бухобліку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

При цьому зверніть увагу, що до первісної вартості потраплять також витрати на реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на таке авто (п. 8 П(С)БО 7).

Введення автомобілю в експлуатацію відображається бухгалтерським записом Дт 105 Кт 152. Відповідно до п. 10 Методрекомендацій №561 підставою введення ОЗ в експлуатацію є Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма №ОЗ-1).

Після введення в експлуатацію підприємство нараховує амортизацію такого автомобіля, відповідно до обраного методу і визначеного строку корисного використання, за допомогою бухгалтерського запису Дт 92 Кт 131 (оскільки такий автомобіль буде використовуватися директором в адміністративних цілях).

Зверніть увагу! Нарахування амортизації починається у місяці, наступному за місяцем введення такого ОЗ в експлуатацію.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Зокрема, якщо підприємство розраховує податкові різниці, то при нарахування амортизації воно зобов’язане:

• збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• зменшити фінрезультат до оподаткування на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

При цьому зазначимо, що ПКУ не передбачено нарахування податкових різниць у разі, якщо ОЗ використовуються як у госпдіяльності підприємства, так і в негосподарській (для особистих потреб працівника).

ПДВ

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження госпдіяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, при придбані автомобіля за умови наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної від постачальника, підприємство відносить суми ПДВ, сплачені при придбанні авто, до складу податкового кредиту.

При цьому, за п. 198.5 ПКУ податкові зобов’язання нараховуються при використанні придбаних з ПДВ основних засобів, товарів, робіт, послуг у неоподатковуваних операціях, операціях звільнених від оподаткування або не у госпдіяльності.

Водночас, нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ у разі часткового використання ОЗ в госпдіяльності підприємства, а частково ні, нормами ПКУ не передбачено. Тому вважаємо, що нараховувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ в даному випадку не потрібно.

Використання авто в особистих цілях

А ось використання автомобілю працівником (в даному випадку директором) потребує відповідного оформлення. Зокрема, якщо планується використання автомобіля як в госпдіяльності підприємства, так і в особистих цілях працівника, така можливість може бути визначена у трудовому (або колективному) договорі як елемент оплати праці.

Проте таке використання автомобіля буде розцінюватися як безоплатне надання (оренда) авто працівнику на неробочий час. Відповідно виникає обов’язок нарахування ПДВ, ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

У частині нарахування ПДВ об’єктом оподаткування буде звичайна ціна вартості такої оренди авто. При нарахуванні ПДФО, ВЗ та ЄСВ підприємство також виходить із звичайної ціни на оренду такого авто, однак при нарахування ПДФО ще й застосовується натуральний коефіцієнт, який передбачено п. 164.5 ПКУ.

Звісно, що заправку авто на особисті потреби працівник здійснює самостійно, або у разі, якщо заправку здійснює підприємство, то, по-перше, воно втрачає податковий кредит на таке паливо (виникає обов’язок нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ), а по-друге, нараховує ПДФО та ВЗ на суму такого палива як додаткового блага працівника.

Транспортний податок

Відповідно до пп. 267.1.1 ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ є об'єктами оподаткування.

За пп. 267.2.1 ПКУ об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які одночасно підпадають під такі вимоги:

• з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно);
• середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Середньоринкова вартість автомобіля визначається за інформацією, наведеною на сайті Мінекономрозвиту. Підприємство за допомогою зазначеного вище сайту визначає, чи підпадає придбаний автомобіль під оподаткування транспортним податком, чи ні, зважаючи на такі його характеристики:

• марка;
• модель;
• рік випуску;
• об'єм циліндрів двигуна;
• тип пального.

Якщо автомобіль з відповідними показниками не зазначено у переліку на сайті Мінекономрозвитку, то він не є об’єктом оподаткування транспортним податком і, відповідно, таке підприємство такий податок не сплачує.

Збір в Пенсійний фонд

Збір в Пенсійний фонд сплачується при придбанні легкових автомобілів, які підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами МВС, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів та успадкування легкових автомобілів (п. 7 ст. 1 Закону №400).

Ставки пенсійного збору у разі придбання легкового автомобіля встановлені в різних розмірах залежно від його вартості (п. 8 ст. 4 Закону №400):

• 3% – якщо об'єкт оподаткування не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
• 4% – якщо об'єкт оподаткування перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
• 5% – якщо об'єкт оподаткування перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

ПДФО та ВЗ

У разі, якщо авто придбавається у фізособи, підприємство-покупець виступає податковим агентом такої фізособи. Під час або до виплати доходу фізособі юрособа повинна утримати ПДФО та військовий збір зі сплатою їх до бюджету, тобто виконати функції податкового агента, лише у разі, якщо у поточному році для фізособи продаж легкового автомобіля є не першим.

Виплата та оподаткування доходу фізособи від продажу автомобіля підлягає відображенню у ф. №1ДФ із зазначенням ознаки доходу «105». Якщо дохід фізособі виплачується за її перший продаж автомобіля у поточному році, то такий дохід ПДФО та ВЗ не оподатковується, графи 4а та 4 ф. №1ДФ не заповнюються.

Детальніше про це тут>>

Продаж авто

При продажу автомобіля в бухобліку відбуваються такі операції:

• списується нарахована сума амортизації (Дт 131 Кт 105);
• автомобіль переводиться  до необоротних активів, які утримуються для продажу – за залишковою вартістю (Дт 286 Кт 105);
• відображається дохід у розмірі фактичної реалізаційної вартості авто (Дт 361 Кт 712);
• нараховується ПДВ (Дт 712 Кт 643);
• залишкова вартість авто списується на витрати (Дт 943 Кт 286).

Як було зазначено вище, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат (зокрема, зазначені вище витрати і доходи списуються на фінрезультат на рахунок 79). При цьому, якщо підприємство застосовує податкові різниці, то при продажу авто необхідно:

• збільшити фінрезультат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
• зменшити фінрезультат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

При цьому, з метою оподаткування податком на прибуток вартість реалізації ОЗ значення не має. А ось з ПДВ ситуація інакша. Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості.

При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Окрім цього, у разі продажу авто фізособі необхідно зважати на  пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ, за яким до оподатковуваного доходу включаються додаткові блага, як суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку – для випадку, коли автомобіль продається фізособі зі знижкою від середньоринкової ціни, зокрема, якщо така знижка досить значна.

І наостанок зазначимо: оскільки автомобіль буде використовуватися платником податків як транспортний засіб (про це свідчить факт його реєстрації в органі МВС), то про такий автомобіль слід подати форму №20-ОПП за податковою адресою платника податку, протягом 10 робочих днів з дати його придбання.

***

Читайте також:

• Купівля легкового авто в салоні: які податки сплачувати?
• Придбання легкового автомобіля у фізособи: які бухгалтерські та податкові наслідки?
• Продаж нерухомості та автомобілю фізособі: чи потрібна оцінка ОЗ?
• Як підтвердити цільове призначення використання автомобіля?
• Списання палива та запчастин: як облікувати?
• Періодичність заповнення подорожнього листа легкового автомобіля
• Документальне оформлення роботи автомобіля та нормування витрат ПММ