ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Звичайна ціна – об'єкт оподаткування

Як при обчисленні об'єкта оподаткування визначається дохід від продажу послуг пов’язаним чи непов’язаним особам: виходячи із фактичної ціни такої послуги (з урахуванням знижки) чи з ціни, вказаної в договорі (без знижок). Чи застосовуватиметься поняття «звичайної ціни» згідно з змінами в ПКУ? Якщо послуга зі знижкою, то чи буде донарахування податків?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Запитання: Як при обчисленні об'єкта оподаткування визначається дохід від продажу послуг пов’язаним чи непов’язаним особам: виходячи із фактичної ціни такої послуги (з урахуванням знижки) чи виходячи з ціни згідно з вказаної в договорі (без урахування знижок). Чи застосовуватиметься поняття «звичайної» ціни з огляду на зміни у ПКУ у 2016 р.? Чи матиме місце донарахування податків, виходячи із ціни, вказаної у договорі (без урахування знижки), якщо послугу продано із знижкою юрособою-платником податку на прибуток пов’язаним або непов’язаним юридичним особам?

Відповідь: Як й у 2015 році, так й у 2016 році об’єктом оподаткування податком на прибуток є податок визначений на підставі фінансового результату на підставі П(С)БО або МСФЗ. Платники податку на прибуток з річним доходом менше 20 млн грн мають право не коригувати об’єкт оподаткування на податкові різниці. Для платників податку на прибуток з доходом більше 20 млн грн коригування є обов’язковим. 

Отже, спочатку в бухобліку платник податку визнає суму доходу. 

Зокрема, п. 7 П(С)БО 15 визначено, що доходом від надання послуг - загальний дохід від надання послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

А от чистий дохід від надання послуг визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації послуг  наданих знижок, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

В бухобліку нарахований дохід від надання послуг буде відображатися Д-т 361 К-т 703, чистий дохід, тобто зменшення доходу на суму нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ: Д-т 703 К-т 641. У разі надання знижки щодо вартості послуги до моменту її надання, то дохід відображається за ціною зі знижкою. Якщо знижку надано після надання послуг до в обліку потрібно провести зменшення нарахованого доходу: Д-т 704 К-т 361. Відповідно, суми визнаного доходу збільшують фінрезультат до оподаткування: Дт 703 Кт 791, а суми проведених пізніше знижок – його зменшують: Дт 791 Кт 704.   

Якщо платник податку на прибуток надає послуги пов’язаним особам-резидентам, коригувати фінрезультат не потрібно. 

Якщо платник податку на прибуток надає послуги пов’язаним особам-нерезидентам, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується (тими платниками податку на прибуток, які зобов’язані або бажають здійснювати коригування):

• на суму перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 ПКУ (п. 140.5.1 ПКУ);

• на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 ПКУ (п. 140.5.2 ПКУ);

Що стосується операцій з пов’язаними особами, то відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ контрольованими операціями є:

• господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюється платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами;

• зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів.

При цьому такі операції підпадають під визначення контрольованих у разі виконання умов, передбачених пп. 39.2.1.7 ПКУ. А саме:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, якщо у підприємства операції з пов’язаними особами не підпадають під норми ст. 39 ПКУ, то такі операції не вважаються контрольованими.

Тепер розглянемо наслідки оподаткування ПДВ при наданні знижки з вартості послуг.

З 01.01.2016 року відповідно до змін внесених Законом №909 до абз. 2 п. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. Тобто у разі надання послуг, які надаються самим платником податку, зі знижкою слід порівнювати договірну ціну із звичайною (яка в цьому випадку визначається відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ). 

У разі, якщо звичайна більша ніж договірна, то потрібно нараховувати два податкових зобов’язання з ПДВ: на договірну вартість, та на різницю між звичайною ціною та договірною. Відповідно, сума ПДВ, розрахована з договірної ціни, відображається в бухобліку проведенням: Дт 703 Кт 641, а отже, зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток. ПДВ, нарахований на суму перевищення звичайної ціни послуг над ціною реалізації такої послуги, в бухобліку потрібно відображати: Дт 949 Кт 641. Оскільки витрати з субрахунку 949 списуються наприкінці звітного періоду проведенням: Дт 791 Кт 949, то така сума донарахованого ПДВ теж зменшує фінрезультат до оподаткування, а отже, і об’єкт оподаткування податком на прибуток. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Строки подання декларації нерезидентом за ПКУ у 2026 році
    Нерезидент-покупець, який придбав інвестиційний актив в іншого нерезидента без постійного представництва в Україні, подає декларацію з податку на прибуток за рік — протягом 60 календарних днів після його завершення
    05.10.202626
  • Поворотна фіндопомога: продовження строку та 12 місяців за ПКУ (аудіоверсія)
    ТОВ отримало від іншого ТОВ безвідсоткову поворотну фінансову допомогу. Строк її повернення спливає. Чи можна продовжити строк додатковою угодою або оформити новий договір без фактичного повернення коштів? Які наслідки це має для платника єдиного податку та платника податку на прибуток?
    01.10.20261 568
  • Виплати нерезиденту Польщі за сертифікацію халяль у 2025 році: додаток ПН (аудіоверсія)
    У 2025 році підприємство перерахувало резиденту Польщі кошти за отримання сертифікатів та реєстраційний внесок за впровадження системи халяль. Чи потрібно зазначені виплати включати до додатка ПН Декларації з податку на прибуток? Чи необхідно отримувати від нерезидента сертифікат податкового резидентства з апостилем?
    01.10.202635
  • Спонсорство та меценатство у спорті у 2026 році: ризики та коригування (аудіоверсія)
    Високодохідний платник податку на прибуток планує надати фінансову підтримку неприбутковій спортивній організації (зокрема, ДЮСШ) з розміщенням логотипа на формі учасників. З урахуванням офіційної позиції ДПС у категорії 102.04 ЗІР, які податкові наслідки виникають у сторін за договором спонсорства (пп. 140.5.4, 140.5.9, 140.5.14 ПКУ та ризик втрати статусу неприбутковості за пп. 133.4 ПКУ) та які правові переваги має оформлення операції як меценатської допомоги?
    24.09.202639
  • Таблиця 2 Додатка БД заповнюється при уточненні періодів до 2025 року: ДПС
    При уточненні декларації за періоди до 2025 року з безоплатними передачами неприбутковим організаціям потрібно заповнити таблицю 2 Додатка БД та показати перевищення ліміту 4%
    14.09.202641