Розрахунок МПЗ за орендовані протягом року земельні ділянки платником податку на прибуток

З якого періоду розраховувати МПЗ?

За нормами пп. 38-1.4 ПКУ, у разі оренди земельної ділянки, віднесеної до сільгоспугідь, протягом року, та за умови держреєстрації такого права відповідно до законодавства, орендар розраховує МПЗ починаючи з місяця, в якому набуто право оренди.

Тож якщо земельна ділянка орендована у вересня 2024 року, і в цьому ж місяці проведена держреєстрація такого права, підприємство орендар повинно розраховувати МПЗ починаючи з вересня 2024 року.

Який розмір НГО брати для розрахунку?

Згідно з пп. 38-1.1.1 ПКУ при визначенні МПЗ потрібно брати НГО з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Про НГО для справляння плати за землю ми писали, приміром, тут.

Якщо в договорі оренди записана нова НГО, станом на дату укладення договору, то, очевидно, це та сама НГО, яка б застосовувалася в разі, аби підприємство сплачувало плату за землю у 2024 році. Тому, на наш погляд, саме цю НГО і слід використовувати для розрахунку НГО за 2024 рік, зокрема за період з вересня по грудень.

Який коефіцієнт застосовувати при розрахунку?

В пп. 38-1.1.1 ПКУ наведена формула для розрахунку МПЗ:

МПЗ = НГОд x К x М : 12,

де:

•  МПЗ - мінімальне податкове зобов’язання;
• НГОд - нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
• К - коефіцієнт, який становить 0,05;
•  М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Причому для розрахунку МПЗ за 2022 і 2023 роки цей коефіцієнт становив 0,04, згідно з нормами пп. 67 підр. 10 розд. ХХ ПКУ. Для 2024 року пониженого коефіцієнту вже немає. Тож для розрахунку МПЗ за 2024 рік застосовується коефіцієнт – 0,05.

Розрахунок МПЗ

Розраховується за наведеною вище формулою. Причому показник М в цій формулі для нашої ситуації – 4 (кількість місяців користування, з вересня по грудень).

Наприклад, якщо НГО земельної ділянки – 200 000 грн, то МПЗ складає 3 333 грн (200 000 х 0,05 х 4 : 12).

Цей розрахунок роблять в додатку МПЗ-3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання», до рядка 02 додатка МПЗ до декларації з податку на прибуток.

Ці додатки подаються до декларації з податку на прибуток за 2024 рік (див. пп. 141.9.1 ПКУ).

Але окрім розрахунку МПЗ потрібно ще розрахувати різницю між сумою загального МПЗ, що розрахована в додатку МПЗ-3, і загальною сумою сплачених податків. Робиться цей розрахунок в додатку МПЗ до декларації з податку на прибуток.

Для платника податку, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до пп. 14.1.262 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 %, така різниця розраховується згідно з пп. 141.9.2 ПКУ, а якщо становить менше 75%, згідно з пп. 141.9.3 ПКУ. Причому до розрахунку беруться, на наш погляд, податки і збори, сплачені за період з вересня по грудень 2024 р., за умови, що вони повинні бути сплачені в цей період. Тобто, помилково сплачені податки і збори, або за самостійним рішенням підприємства сплачені авансом на наступні роки, в розрахунку не враховуються.

Різниця визначається в рядку 04 додатку МПЗ. Якщо різниця позитивна, вона переноситься до рядка 06.2 МПЗ декларації з податку на прибуток. Від’ємна різниця не переноситься до декларації і свідчить про те, що платнику не потрібно сплачувати таку різницю до бюджету.

А позитивна різниця з рядка 06.2 декларації переноситься до рядка 17 і надалі до рядка 19. В рядку 19 зазначається загальна сума податку на прибуток, включаючи зазначену різницю, належна до сплати до бюджету.

Відповідно до пп. 141.9.5 ПКУ при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.

• У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.
• Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
• Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Тобто, зазначена вище позитивна різниця є частиною податку на прибуток і сплачується в складі податкового зобов’язання з податку на прибуток на підставі річної декларації.

Які строки сплати зазначеної різниці?

Як ми вже зазначили, різниця є частиною податку на прибуток і сплачується разом з податком на прибуток, у строки, передбачені для сплати податку на прибуток за наслідками річної декларації.

Річна декларація подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (див. пп. 49.18.3 ПКУ).

Граничний строк подання декларації за 2024 рік – 03.03.2025 р. А строк сплати податку, включаючи розглядувану різницю – до 12.03.2025 р. включно.

Штраф за несвоєчасну сплату

Згідно з пп. 124.1 ПКУ:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Але в разі умисної несплати розмір штрафу сягає 25% (див. пп. 124.2 ПКУ).