ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Розрахунок МПЗ за орендовані протягом року земельні ділянки платником податку на прибуток

Підприємство-орендар земельних ділянок сільськогосподарського призначення з вересня 2024 року орендує землі. Як правильно розрахувати мінімальне податкове зобов'язання за такими земельними ділянками? За якою нормативною грошовою оцінкою здійснювати розрахунок МПЗ: за НГО на момент укладання договору оренди у вересні 2024 року чи за оновленою НГО? Який коефіцієнт застосовувати при розрахунку? У які строки необхідно сплатити МПЗ та які штрафні санкції передбачені за несвоєчасну сплату?

Розглянемо, з якого періоду розраховувати МПЗ

За нормами пп. 38-1.4 ПКУ, у разі оренди земельної ділянки, віднесеної до сільгоспугідь, протягом року, та за умови держреєстрації такого права відповідно до законодавства, орендар розраховує МПЗ починаючи з місяця, в якому набуто право оренди.

Тож якщо земельна ділянка орендована у вересня 2024 року, і в цьому ж місяці проведена держреєстрація такого права, підприємство орендар повинно розраховувати МПЗ починаючи з вересня 2024 року.

 

Визначимо, який розмір НГО брати для розрахунку

Згідно з пп. 38-1.1.1 ПКУ при визначенні МПЗ потрібно брати НГО з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Про НГО для справляння плати за землю ми писали, приміром, тут.

Якщо в договорі оренди записана нова НГО, станом на дату укладення договору, то, очевидно, це та сама НГО, яка б застосовувалася в разі, аби підприємство сплачувало плату за землю у 2024 році. Тому, на наш погляд, саме цю НГО і слід використовувати для розрахунку НГО за 2024 рік, зокрема за період з вересня по грудень.

 

З'ясуємо, який коефіцієнт застосовувати при розрахунку

В пп. 38-1.1.1 ПКУ наведена формула для розрахунку МПЗ:

МПЗ = НГОд x К x М : 12,

де:

  •  МПЗ - мінімальне податкове зобов’язання;
  • НГОд - нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
  • К - коефіцієнт, який становить 0,05;
  •  М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Причому для розрахунку МПЗ за 2022 і 2023 роки цей коефіцієнт становив 0,04, згідно з нормами пп. 67 підр. 10 розд. ХХ ПКУ. Для 2024 року пониженого коефіцієнту вже немає. Тож для розрахунку МПЗ за 2024 рік застосовується коефіцієнт – 0,05.

 

Тепер проведемо розрахунок МПЗ

Він розраховується за наведеною вище формулою. Причому показник М в цій формулі для нашої ситуації – 4 (кількість місяців користування, з вересня по грудень).

Наприклад, якщо НГО земельної ділянки – 200 000 грн, то МПЗ складає 3 333 грн (200 000 х 0,05 х 4 : 12).

Цей розрахунок роблять в додатку МПЗ-3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання», до рядка 02 додатка МПЗ до декларації з податку на прибуток.

Ці додатки подаються до декларації з податку на прибуток за 2024 рік (див. пп. 141.9.1 ПКУ).

Але окрім розрахунку МПЗ потрібно ще розрахувати різницю між сумою загального МПЗ, що розрахована в додатку МПЗ-3, і загальною сумою сплачених податків. Робиться цей розрахунок в додатку МПЗ до декларації з податку на прибуток.

Для платника податку, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до пп. 14.1.262 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 %, така різниця розраховується згідно з пп. 141.9.2 ПКУ, а якщо становить менше 75%, згідно з пп. 141.9.3 ПКУ. Причому до розрахунку беруться, на наш погляд, податки і збори, сплачені за період з вересня по грудень 2024 р., за умови, що вони повинні бути сплачені в цей період. Тобто, помилково сплачені податки і збори, або за самостійним рішенням підприємства сплачені авансом на наступні роки, в розрахунку не враховуються.

Різниця визначається в рядку 04 додатку МПЗ. Якщо різниця позитивна, вона переноситься до рядка 06.2 МПЗ декларації з податку на прибуток. Від’ємна різниця не переноситься до декларації і свідчить про те, що платнику не потрібно сплачувати таку різницю до бюджету.

А позитивна різниця з рядка 06.2 декларації переноситься до рядка 17 і надалі до рядка 19. В рядку 19 зазначається загальна сума податку на прибуток, включаючи зазначену різницю, належна до сплати до бюджету.

Відповідно до пп. 141.9.5 ПКУ при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.

  • У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.
  • Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
  • Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Тобто, зазначена вище позитивна різниця є частиною податку на прибуток і сплачується в складі податкового зобов’язання з податку на прибуток на підставі річної декларації.

 

Розглянемо строки сплати зазначеної різниці та штраф за несвоєчасну сплату

Як ми вже зазначили, різниця є частиною податку на прибуток і сплачується разом з податком на прибуток, у строки, передбачені для сплати податку на прибуток за наслідками річної декларації.

Річна декларація подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (див. пп. 49.18.3 ПКУ).

Граничний строк подання декларації за 2024 рік – 03.03.2025 р. А строк сплати податку, включаючи розглядувану різницю – до 12.03.2025 р. включно.

Згідно з пп. 124.1 ПКУ:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Але в разі умисної несплати розмір штрафу сягає 25% (див. пп. 124.2 ПКУ).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Неподання декларацій ФОП за 2014–2025 роки: алгоритм дій у 2026 році за ПКУ (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі оподаткування не подавав декларації про майновий стан і доходи за 2014–2025 роки. Як у 2026 році визначити обов’язок подання декларацій за ці періоди, подати пропущену звітність і врегулювати податкові зобов’язання? Які строки давності та штрафні санкції слід врахувати?
    29.10.2026170
  • Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)
    Надаю послуги бухобліку як ФОП (КВЕД 69.20). Нещодавно отримав лист від Мінфіну з вимогою зареєструватися в Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Чи зобов'язаний я автоматично ставати на облік лише через наявність такого КВЕД, якщо фактично лише обробляю первинку клієнтів і формую звіти? Як сформулювати договір, щоб не потрапити під обов'язки фінмоніторингу?
    26.10.202697
  • Зменшення податкових збитків на 300 тис. грн у 2026 році за результатами перевірки ДПС — додаток РІ (аудіоверсія)
    Підприємство з 2023 року декларує збитки з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПС у 2025 році за період 2021–2023 років донараховано дохід за 2023 рік у сумі 300 тис. грн за операціями, що підпадають під 30% коригування відповідно до правил ТЦУ. Підприємство погоджується з донарахуванням. Як відобразити його в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року, якщо податок до сплати не виникає, а зменшується лише від’ємне значення? Чи застосовується рядок 3.1.7 додатка РІ?
    26.10.2026392
  • Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)
    Інвестор - платник податку на прибуток, частка у дочірньому підприємстві — 100%. Дочірнє підприємство є платником єдиного податку IV групи. Інвестор ретроспективно переходить з обліку інвестиції за собівартістю на метод участі в капіталі. За методом участі дивіденди відображаються Дт 373 Кт 14 без визнання бухгалтерського доходу. Чи підлягають такі дивіденди оподаткуванню податком на прибуток та які податкові ризики зміни методу обліку?
    21.10.202651
  • Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
    Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
    20.10.202673