Уцінка основних засобів: вплив на податок на прибуток та ПДВ

Податок на прибуток

Підприємства –«малодохідники» з річним доходом до 40 млн грн, які прийняли рішення не коригувати фінансовий результат, визначають об'єкт оподаткування виключно на основі даних бухгалтерського обліку.

Уцінка

Сума уцінки залишкової вартості основного засобу в бухгалтерському обліку відноситься до складу витрат звітного періоду:

• Дт 975 Кт10 – уцінка залишкової вартості ОЗ;
• Дт 131 Кт 10 – уцінка зносу.

Також читайте: Переоцінка основних засобів: усі «за» та «проти».

Це безпосередньо зменшує фінансовий результат до оподаткування. 

Важливо! Переоцінці підлягають усі об'єкти основних засобів, що належать до групи, до якої відноситься переоцінений об'єкт. 

Продаж

Дохід від продажу визнається за договірною вартістю. Собівартість реалізованого активу дорівнюватиме його залишковій вартості після уцінки. Фінансовий результат від операції (прибуток або збиток) розраховується як різниця між доходом від продажу та уціненою залишковою вартістю і впливає на загальний об'єкт оподаткування

Підприємства- «високодохідники», чий річний дохід перевищує 40 млн грн, або ті, що добровільно застосовують коригування, повинні враховувати податкові різниці.

Уцінка

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності ОЗ та/або НА, включених до витрат звітного періоду відповідно до НП(С)БО (абз. 2 п. 138.1 ПКУ).

Таким чином, сума уцінки не зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток. 

Важливо! Для розрахунку податкової амортизації вартість ОЗ визначається без урахування їх переоцінки (див. пп. 138.3.1 ПКУ).

Продаж

Відповідно до абз. 3 пп. 138.1 та абз. 2 пп. 138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування:

• збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ та/або НА, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
• зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта ОЗ або НА, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Важливо! Відповідно до пп. 14.1.9 ПКУ залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III ПКУ. Тобто фінансовий результат до оподаткування збільшується на залишкову вартість, визначену відповідно до правил НП(С)БО та МСФЗ, і зменшується на залишкову вартість, визначену з урахуванням ст. 138 ПКУ.

Таким чином, для «високодохідників» та платників-«малодохідників», що добровільно застосовують різниці, фінансовий результат від продажу в податковому обліку фактично визначається як різниця між доходом від продажу та податковою залишковою вартістю (яка була до уцінки).

Також читайте: Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів: ст. 138 ПКУ

Податок на додану вартість 

Сама по собі операція уцінки основного засобу не є операцією постачання товарів, а отже, не призводить до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. При продажу уціненого основного засобу база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. Вона не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється продаж

Відповідно до наведеної умови оскільки основний засіб продається за вартістю оцінки, яка є нижчою за його залишкову вартість до уцінки, можливі два сценарії:

1. Продаж за ціною, що дорівнює або перевищує залишкову вартість на початок місяця продажу. Податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються на договірну вартість. 

2. Продаж за ціною, нижчою за залишкову вартість на початок місяця продажу.

У другому сценарії підприємство зобов'язане скласти дві податкові накладні:

• першу – на суму, розраховану виходячи з фактичної (договірної) ціни продажу. Ця накладна надається покупцю;
• другу – на суму перевищення балансової (залишкової) вартості над договірною. Ця накладна залишається у продавця (тип причини "15"). 

Важливо! Процедура переоцінки можлива тільки щодо ОЗ, які планується використовувати в якості ОЗ. Тому якщо уцінка проводиться тільки з метою продажу ОЗ, то це вже в певному сенсі маніпуляція щодо зміни бази оподаткування ПДВ. Тому платник має бути готовим, якщо уцінка буде необґрунтованою, то при перевірці вірогідніше всього буде донараховано ПДВ.

Більш детально див. нашу консультацію: Податок на прибуток при продажу дооціненого ОЗ.

Висновки:

1. Податок на прибуток: Наслідки уцінки залежать від статусу платника податку. Для «малодохідників» уцінка зменшує об'єкт оподаткування, а для «високодохідників» та платників-«малодохідників», що добровільно застосовують різниці, її вплив нівелюється через податкові різниці відповідно до ст. 138 ПКУ;

2. ПДВ: Ключовим для визначення бази оподаткування ПДВ є співвідношення договірної вартості та балансової (залишкової) вартості ОЗ на початок періоду, в якому відбувається продаж. Уцінка може допомогти уникнути донарахування ПДВ, якщо вона проведена до початку звітного місяця, в якому буде продаж, і нова залишкова вартість буде не вищою за ціну продажу. Уцінка має бути економічно обґрунтованою, інакше можливі податкові донарахування при перевірці.