Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ПДВ
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (пп. «б» пп. 185.1 ПКУ).
Згідно із пп. «б» пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Оскільки в розглядуваній ситуації отримувачем рекламних послуг є юрособа-резидент, то зазначена операція отримання послуг оподатковується ПДВ.
Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку ПДВ до бюджету, є одержувач рекламних послуг, тобто, юрособа резидент (ст. 180.2 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України є перша із подій: або дата списання коштів, або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (абз. 3 пп. 187.8 ПКУ).
В розглядуваній ситуації першою подією було отримання акта наданих послуг, тому на дату акта юрособа резидент має скласти ПН. Про особливості складання ПН ми писали, приміром, тут. Про відображення в декларації з ПДВ писали тут.
Податок на репатріацію
Відповідно до пп. 141.4.6 ПКУ, резиденти, у тому числі ФОП, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 % суми таких виплат за власний рахунок.
Таким чином, в розглядуваній ситуації юрособа-резидент повинна сплатити до бюджету податок на репатріацію в розмірі 20% від суми виплати в день оплати послуг нерезидента.
Наголосимо – 20% нараховуються «зверху» на суму коштів, які перераховують нерезиденту, а не утримуються з такої виплати.
Причому для рекламних послуг норми міжнародних договорів у частині зменшення (звільнення) суми податку не застосовуються, тому що така можливість не передбачена пп. 141.4.6 ПКУ, на відміну від загального правила, наведеного в пп. 141.4.2 ПКУ.
Якщо під час виплати доходу нерезиденту цей податок не утримали, юрособі-резиденту загрожує штраф за ст. 125-1 ПКУ – 10% (25%, якщо помилка умисна) суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Водночас у період дії карантину, в період з 01.03.2020 р. і до останнього дня місяця, в якому закінчиться карантин (на момент написання цієї консультації це поки що 31.12.2021 р.), податкові штрафи і пеня не застосовуються (п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Таким чином, якщо підприємство вчасно не сплатило цього податку, і це сталося під час карантину, підприємство може сплатити цей податок пізніше, без застосування штрафу.
Виплата нерезиденту і сума нарахованого податку на репатріацію відображається в додатку ПН до декларації з податку на прибуток.
Звертаємо увагу, що з 1 січня 2022 року податок на репатріацію доходів нерезидентів за виробництво та/або розповсюдження реклами скасовується – докладніше про це ми писали тут.
Податок на прибуток
Якщо платник податку на прибуток придбаває послуги у нерезидента і для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, може застосовуватися податкова різниця, встановлена пп. 140.5.4 ПКУ.
Детально про цю різницю ми писали, приміром, тут, тут.
Але ця різниця застосовується у разі придбання товарів, робіт, послуг у:
- нерезидентів, включених до Переліку №1045;
- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Але Республіки Білорусь немає ані в Переліку №1045, ані в Переліку №480. Тому зазначена різниця в розглядуваній ситуації не застосовується.
***
Читайте також:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
