Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На сьогодні (і у 2017 році також) фінансова звітність підприємства є додатком та невід'ємною частиною декларації з податку на прибуток. Отже, виправлення в декларації та виправлення в фінансовій звітності між собою тісно пов’язані.
Загалом (згідно із п. 50.1 ПКУ) виправити помилки в декларації за минулий звітний період можна двома способами:
1) Шляхом подання уточнюючої декларації за 2017 рік
Уточнююча декларація подається тоді, коли фактично було виявлено помилку – тобто в будь-який момент незалежно від термінів подання звітності за період, у якому було виявлено помилку. Перевагою цього способу є те, що для виправлення помилки не потрібно чекати, поки закінчиться 2018 рік та можна буде подавати поточну декларацію з виправленням цієї помилки.
При такому шляхові виправлення помилки штраф становитиме 3% від суми заниженого податку на прибуток до сплати. Але сплатити такий податок і штраф треба буде перед поданням уточнюючої декларації. Можливо, що виникне й пеня (правила її розрахунку прописані в ст. 129 ПКУ). Наприклад, тут>>
Ми розглядали, як рахуватиметься сума пені з ПДВ, але цей матеріал можна застосовувати щодо будь-якого податку, сума якого до сплати самостійно визначена платником.
Якщо до моменту подання декларації за 2018 рік на цьому підприємстві розпочнеться планова або позапланова документальна перевірка (у межах якої буде перевірятися і правильність оподаткування податком на прибуток), не потрібно буде терміново подавати уточнюючу декларацію до початку такої перевірки, адже під час перевірки це вже буде неможливо зробити (п. 50.2 ПКУ). В цьому є своя економія, адже якщо суму податку до плати донарахують податківці, то штраф буде значно більшим (від 25% згідно із п. 123.1 ПКУ), інакше (за весь строк прострочення сплати) рахуватиметься і пеня.
Таким чином, подання уточнюючої декларації в момент виявлення помилки дозволить «забути» про цю помилку аж до перевірки, і пройти цю перевірку спокійно. Декларація за 2018 рік буде складатися вже за показниками 2018 року без врахування помилки, допущеної у 2017 році.
2) У поточній декларації за податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. У даному випадку - це 2018 рік
У цьому випадку в поточній декларації складається додаток ВП, у якому й відбувається виправлення.
У такому випадку штраф становитиме 5%, але сплатити його, як і суму донарахованого податку, можна буде в строки, встановлені для сплати податку за поточною декларацією. Такий варіант позбавляє необхідності складати та подавати окрему уточнюючу декларацію, але залишається ризик початку документальної перевірки до моменту подання поточної декларації.
За умовами запитання об’єкт оподаткування за 2017 рік є позитивним, а помилка полягає в завищенні суми доходу і в заниженні суми об'єкту оподаткування (фінрезультату до оподаткування). Тож штрафу не уникнути, але яким він буде і яким буде шлях виправлення помилок, вирішувати платнику податку самостійно. Як правило, в цій ситуації обирається перший шлях – уточнююча декларація. Він і безпечніший, і дешевший. Але при цьому слід пам’ятати, що якщо така помилка в декларації була пов’язана із помилкою в бухобліку і у фінансовій звітності, то треба буде перездати податківцям і саму фінансову звітність.
У разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до декларації, платник податків повинен подати разом з уточнюючою декларацією виправлену фінансову звітність.
При поданні уточнюючої декларації у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка про подання додатка ФЗ до декларації та зазначаються відомості про форми фінансової звітності, які були подані/подаються до органу ДФС. Оскільки форма декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до декларації додатків – форм фінансової звітності, то уточнююча декларація подається після подання фінансової звітності. Про це ми писали тут>>
Виправлену фінансову звітність платник податків може подати у паперовій формі до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом. Про це ми писали тут>>
Тут слід взяти до уваги, що фінансову звітність на сьогодні платники податку на прибуток подають не лише до органів статистики, а й до ДФС. І правила такого подання – різні. Це видно і з постанови КМУ №419. Якщо для фінзвітності, яка подається до органів статистики, встановлені чіткі дати подання (п. 5), то щодо фінзвітності, яка подається податківцям, зазначено, що подається вона у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств. Це, а також норми п. 46.2 ПКУ, які вимагають подання фінзвітності разом із декларацією, призводять до того, що платнику податку на прибуток доводиться подавати не лише уточнюючу декларацію, а й виправлену фінзвітність.
Є і ще одна різниця. Згідно із п. 4, 16 П(С)БО 6, виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань. Коригування активів і зобов'язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.
Тобто, в бухобліку сторнування доходу та інших пов’язаних статей балансу за минулий рік не вимагає повторного складання фінзвітності за такий рік. Відповідне коригування здійснюється «заднім числом», а результати його відображаються у Балансі того звітного періоду (року), коли помилку було виявлено (станом на початок такого року).
Але податківці вимагають: оскільки декларація з податку на прибуток складається на сьогодні, виходячи з показників фінзвітності, то потрібно щоб між ними не було розбіжностей. Тому, якщо платник зменшує суму доходу у декларації, він має подати і фінзвітність за цей звітний період із відповідним зменшенням доходу.
Тож, скласти фінзвітність за 2017 рік наново і подати її податківцям в наведеній в запитанні ситуації доведеться. І зручніше це зробити саме за варіантом із уточнюючою декларацією.
***
Читайте також: Помилки у фінзвітності не вплинули на показники декларації з прибутку: як бути?
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
