Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)

Отримання інформаційного листа від Міністерства фінансів України або наявність у реєстраційних даних КВЕД 69.20 («Діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту; консультування з питань оподаткування») самі по собі не створюють безумовного обов'язку реєструватися суб'єктом первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Контролюючі органи нерідко використовують дані ЄДР виключно як тригер для розсилки нагадувань, тоді як правовий статус СПФМ визначається нормами Закону України від 06.12.2019 №361-IX та залежить не від коду виду діяльності, а від реального змісту правочину з клієнтом і фактичного характеру виконуваних операцій. 

Фахівець з обліку не визнається СПФМ, якщо його функції обмежуються виключно інтелектуальною чи технічною підтримкою. Зокрема, перебувають поза сферою регулювання фінмоніторингу такі види послуг: 

• надання усних і письмових консультацій щодо оподаткування або бухобліку без доступу до господарських операцій замовника; 
• технічне внесення інформації до облікової бази на підставі наданих клієнтом первинних документів; 
• підготовка проєктів податкової чи фінансової звітності, яку замовник надалі підписує та подає самостійно. 

Штатні бухгалтери, які працюють за трудовим договором, взагалі виведені з-під дії зазначених обов'язків. Проте для незалежних фахівців — ФОП та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, — критичною є межа безпосередньої участі у транзакціях клієнта. 

Статус СПФМ виникає тоді, коли договір або фактичні повноваження виконавця передбачають пряме розпорядження фінансами або участь у здійсненні розрахунків. Якщо бухгалтер самостійно підписує платіжні інструкції, має право підпису первинних документів, ініціює платежі через системи клієнт-банк чи використовує КЕП клієнта для здійснення юридично значущих дій від його імені, він набуває статусу суб'єкта моніторингу. У такому разі виникає вимога стати на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня початку ділових відносин або проведення першої транзакції. 

Порушення правил у цій сфері тягне за собою суттєві фінансові санкції відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону №361-IX: від штрафів за неналежну перевірку контрагентів (до 204 000 грн) і неповідомлення про підозрілі транзакції (до 340 000 грн) до стягнень за відсутність системи фінансового моніторингу (до 1 700 000 грн). 

Щоб безпечно працювати без ризику визнання СПФМ, бухгалтеру слід чітко розмежувати обов'язки в договорі про надання послуг: 

Предмет договору доцільно визначити як інформаційно-консультаційні послуги та послуги з комп'ютерної обробки наданих замовником даних. 

Прямо зафіксувати застереження: «Виконавець не має права підпису первинних документів замовника, не розпоряджається його грошовими коштами, не має доступу до банківських рахунків замовника та систем дистанційного банківського обслуговування, а також не здійснює платежів і розрахунків від імені замовника». 

Умови щодо подання звітності повинні передбачати, що виконавець лише формує файли звітності (проєкти), а накладання КЕП та відправлення контролюючим органам здійснює безпосередньо замовник або його керівник. 

Читайте також: Фінмоніторинг для бухгалтера у 2026 році: реєстрація, звітність, перевірка клієнтів і штрафи до 1,7 млн грн

Висновки

• Сам по собі КВЕД 69.20 чи лист від регулятора не зобов'язує автоматично реєструватися як СПФМ, оскільки статус визначається виключно характером фактичних повноважень і договірних умов;
• Участь у господарських розрахунках, підписання платіжок, володіння електронними ключами замовника чи право підпису первинних документів безумовно переводить бухгалтера до категорії СПФМ із загрозою штрафів до 1,7 млн грн за невиконання вимог Закону №361-IX;
• Безпечна співпраця досягається включенням до договору застережень про відсутність доступу до банківських рахунків, каси й права підпису первинних документів або звітності за клієнта.