Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)

При застосуванні методу участі в капіталі (МУК) нарахування дивідендів дочірнім підприємством не формує бухгалтерського доходу інвестора: сума дивідендів зменшує балансову вартість фінансової інвестиції. При цьому, податковий результат формується на етапі визнання доходу/збитку від участі в капіталі і залежить від того, чи застосовує інвестор податкові різниці. 

Облік та оподаткування за МУК

При застосуванні МУК балансова вартість фінансової інвестиції збільшується на частку інвестора в прибутку дочірнього підприємства та зменшується на суму визнаних дивідендів. 

Бухгалтерські проведення: 

• Дт 141 — Кт 721 — виникає бухгалтерський дохід;
• або Дт 961 — Кт 141 – витрати від участі в капіталі. 
• Дт 373 — Кт 141 — нарахування дивідендів.

Отже, при нарахуванні дивідендів об'єкт оподаткування податком на прибуток у інвестора додатково не збільшується. 

Якщо інвестор застосовує податкові різниці, фінансовий результат зменшується на суму доходу від участі в капіталі платників податку на прибуток та платників єдиного податку відповідно до пп. 140.4.1 ПКУ; за наявності бухгалтерських  збитків - фінрезультат до оподаткування збільшується на суму таких витрат на підставі пп. 140.5.3 ПКУ. Ці коригування повністю нівелюють вплив доходів/збитків дочірнього підприємства на податок на прибуток інвестора. 

Якщо інвестор не застосовує податкові різниці, дохід від участі в капіталі, визнаний за Кт 721, або збиток, визначений за Дт 961, залишаються у складі бухгалтерського фінансового результату та, відповідно, впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток. При подальшому нарахуванні дивідендів повторного доходу та повторного оподаткування не виникає. 

Отже, при обліку інвестиції за собівартістю дивіденди від дочірнього підприємства — платника ЄП потрапляють у бухгалтерський дохід і не виключаються з податкового обліку за пп. 140.4.1 ПКУ; при методі участі в капіталі прибуток дочірнього підприємства спочатку визнається доходом від участі в капіталі та виключається з оподаткування за пп. 140.4.1, а наступне нарахування дивідендів уже не формує бухгалтерського доходу. Тому за методом участі в капіталі ці дивіденди фактично не потрапляють під 18% податку на прибуток у материнського підприємства.

Виправлення обліку інвестиції за минулі періоди

За правилами п. 11 НП(С)БО 12,  фінансові інвестиції в дочірні підприємства (володіння 100%) зобов'язані обліковуватися виключно за методом участі в капіталі (крім випадків утримання виключно для продажу протягом 12 місяців тощо). Якщо відповідно до НП(С)БО 12 інвестиція в дочірнє підприємство мала обліковуватися за МУК, але фактично застосовувався метод собівартості, перехід на правильний метод слід розглядати не як добровільну зміну облікової політики, а як виправлення методологічної бухгалтерської помилки попередніх періодів (НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни в фінансових звітах»). Таке виправлення потребує ретроспективного перерахунку відповідних показників фінансової звітності та, якщо воно вплинуло на об’єкт оподаткування податком на прибуток, — уточнення податкових декларацій за відповідні звітні періоди.

Податкові ризики

За результатами перерахунку об’єкта оподаткування може виникнути недоплата, переплата або відсутність зміни податкового зобов'язання. Відповідно, можливі наступні податкові ризики: 

1. Позапланова перевірка при виникненні від'ємного значення/переплати: Якщо ретроспективне застосування МУК спричинить повернення надміру сплачених сум податку або зменшення податкових зобов'язань минулих періодів, подання уточнюючих декларацій із сумами до зменшення майже гарантовано спровокує документальну позапланову перевірку контролюючим органом на підставі ст. 102 ПКУ;
2. Претензії щодо «штучного коригування»: Якщо підприємство роками подавало звітність за методом собівартості (проходячи аудит чи податкові перевірки), різке «виявлення помилки» за період виплати великих дивідендів з метою анулювання податкових зобов'язань може розглядатися фіскалами як операція без ділової мети або зловживання правом для мінімізації податку. Інвестору необхідно мати обґрунтовані первинні документи: бухгалтерську довідку з детальним розрахунком змін власного капіталу дочірнього підприємства за кожен звітний період з дати набуття частки;
3. Строки давності: Подання уточнюючих декларацій можливе лише в межах строку давності, визначеного ст. 102 ПКУ (1 095 днів, з урахуванням воєнного зупинення строків у період з 24.02.2022 по 01.08.2023). 

Висновки

• При МУК нарахування дивідендів від дочірнього підприємства — платника ЄП IV групи не формує бухгалтерського доходу інвестора та не збільшує об'єкт оподаткування податком на прибуток;
• Якщо інвестор застосовує податкові різниці, дохід від участі в капіталі такого платника ЄП виключається з об'єкта оподаткування на підставі пп. 140.4.1 ПКУ. Якщо різниці не застосовуються — дохід від участі в капіталі оподатковується у складі бухгалтерського фінансового результату, але самі дивіденди повторного доходу не формують;
• Якщо за правилами НП(С)БО 12 інвестиція повинна обліковуватись за МУК, перехід з обліку по собівартості на МУК є виправленням бухгалтерської помилки, а не зміною облікової політики, та потребує ретроспективного перерахунку фінансового результату і податкових зобов’язань за відповідні періоди.