• Посилання скопійовано

Розрахунок коригування до податкової накладної виписаної на передоплату

Підприємство на дату перерахування передоплати отримало податкову накладну з одиницею виміру «послуга», кількістю 1 та сумою 3000.00 грн. Після надання послуг, постачальник надав три акти виконаних робіт на суми 900, 1200 та 900 гривень, при чому кількість послуг в кожному акті була 1. Чи повинен постачальник складати розрахунок коригування до податкової накладної на передоплату?

Відповідно до пп. "е" п. 201.1 ПКУ номенклатура товарів, їх кількість та обсяг є обов’язковими реквізитам податкової накладної. При цьому, обов’язкові реквізити повинні відповідати формулюванню у первинних документах.  Про це нагадали нещодавно у листі  Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів чи послуг вважається дата, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.
  • дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тож, як бачимо, ПН при передоплаті складається на конкретні товари чи послуги, які зазначаються у первинному документі на підставі якого здійснюється така передоплата.

І якщо виникла розбіжність, потрібно з’ясувати її причину. 

Якщо зазначене в акті зазначалося і в договорі (рахунку), за яким робилася передоплата, це помилка постачальника, яку слід виправити. 

Якщо після отримання передоплати відбулася зміна предмету договору, то це не помилка, хоча ця зміна також тягне за собою необхідність коригування даних ПН, складеної за фактом передоплати. 

Втім, вносяться потрібні коригування, відповідно до ст. 192 ПКУ, однаково – шляхом складання РК до ПН (різними є лише причини, які наводяться в такому розрахунку коригування - «Зміна кількості, вартості та номенклатури» або «Виправлення помилки» тощо).  

Як зазначило  ДФС у Тернопільській області, якщо після отримання коштів та складання ПН відбувається зміна кількості/вартості та номенклатури товарів чи послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник на дату постачання товарів/послуг складає РК до ПН, складеної на дату отримання коштів, в якому одним рядком зазначає показники зі знаком «–» щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється, та другим рядком – зі знаком «+» щодо товарів/послуг, які фактично постачаються на їх заміну. При цьому у графі 2 зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Залишилося визначитися із датою складання такого розрахунку коригування. 

Якщо він складається для виправлення помилки, то у ньому зазначається дата виявлення такої помилки. 

Якщо йдеться про зміну номенклатури, кількості та вартості наданих послуг, то слід врахувати, що податківці на сьогодні мають таку точку зору:  якщо товари/послуги неплатнику ПДВ поставлені ще не були, то на момент зміни номенклатури таких товарів/послуг постачальник розрахунок коригування не складає. Виходячи з цього, РК має бути складений після надання таких послуг (тобто, датою складання відповідного акту).  

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202426
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 730
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432