Запитання: Підприємство надає послуги теплопостачання у селищі військової частини, в якому багато квартир пустують, і оплата за послуги надходить не у повному обсязі, але квартири до опалення підключені. За сезон листопад 2014-березень 2015 р. виникла заборгованість за теплопостачання – 560 тис. грн. Підприємство звернулося до органів обласного управління ЖКГ, облради, райради, згідно з рішенями яких з обласного бюджету райраді в грудні виділено дотацію. В рішенні сесії райради зазначено: "Стабілізаційна дотація з обласного бюджету на погашення заборгованості за послуги теплопостачання, надані населенню селища … в сумі 560 тис. грн".
1) Чи оподатковується ця сума ПДВ?
2) Чи треба списати борги населенню селища, а чи провести в бухобліку як дотацію на стабілізацію підприємства, а кошти, направити на погашення боргу з зарплати та виплати поточної зарплати, погашення податків та оплату за електропостачання (енергоносії)?
3) Чи підлягає ця сума пропорціональному перерозподілу податкового кредиту згідно зі ст. 199 НКУ?
Відповідь:
1. Щодо оподаткування ПДВ. Діючим законодавством встановлено окремі джерела оплати вартості комунальних послуг:
- регульований тариф на оплату таких послуг, який сплачується населенням, і який є меншим за їх собівартість. При цьому оплата вартості житлово-комунальних послуг, наданих населенню, може здійснюватися в межах тарифу як безпосередньо населенням, так і за рахунок бюджетних субсидій, наданих пільговим категоріям громадян;
- виробнича дотація з бюджету, яка є компенсацією на покриття різниці, яка склалася між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом).
Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Таким чином, база оподаткування житлово-комунальних послуг визначається виходячи з їх вартості за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.
При цьому, згідно з пп. 197.1.28 ПКУ операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, при наданні житлово-комунальних послуг вартість таких послуг, яка була оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (в зв’язку з наданням населенню пільг та субсидій) в межах встановленого регульованого тарифу, підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою. Різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування ПДВ.
Ситуація, коли місцевий бюджет виділяє дотацію не в зв’язку із наданням населенню пільг, а для погашення заборгованості населення у зв’язку із несплатою за комунальні послуги, в ПКУ, як бачимо, не прописана. Отже, стосовно оподаткування ПДВ такої дотації варто звернутися до органу ДФС за індивідуальною податковою консультацією (відповідно до ст. 52 ПКУ).
З нашої точки зору, оскільки в ПКУ не встановлено пільг для оподаткування ПДВ суми комунальних послуг, оплачених за рахунок саме такої дотації, то вони оподатковуватимуться ПДВ на загальних підставах, так само, як оподатковуються послуги, оплачені населенням.
Єдине, що слід при цьому узгодити, це дату виникнення податкового зобов’язання з ПДВ. Зокрема, якщо комунальне підприємство застосовує касовий метод, то податкове зобов’язання, відповідно до пункту 187.10 ПКУ, виникають за основною ставкою на дату отримання коштів від населення та на дату отримання субвенції з бюджету (що перераховані платнику в зв’язку з наданням населенню пільг та субсидій при оплаті вартості комунальних послуг). За цією ж датою, на нашу думку, у разі застосування касового методу, виникнуть податкові зобов’язання і при одержанні зазначеної у запитанні дотації з місцевого бюджету.
2. Щодо списання боргів і відображення в бухобліку одержаної дотації. Відображення в обліку як дотації, так і боргів, на погашення яких вона виділена місцевим бюджетом, напряму залежить від документів, якими ця дотація оформлена. Але судячи із зазначеного у запитанні, комунальному підприємству було надане цільове фінансування – дотація, яка має чіткий напрямок використання, погашення боргів населення.
Тому, одержання такої дотації слід відображати через дебет відповідного рахунку цільового використання при її отриманні, а за кредитом такого рахунку – відобразити її безпосереднє використання у кореспонденції із рахунком дебіторської заборгованості населення за надані комунальні послуги. Доходи і витрати в такому випадку не виникнуть.
Інша справа, що сума боргів населення може перевищувати суму одержаної дотації на дату її отримання. Тому варто, щоб документи, якими така дотація оформлювалася, містили у собі порядок її використання, черговість списання боргів і критерії, яким такі борги мають відповідати для того, щоб списання їх за рахунок дотації вважалося цільовим використанням коштів. Адже встановити ці вимоги має той орган, який надає цільове фінансування (дотацію).
3. Щодо питання, чи підлягає ця сума до пропорціонального перерозподілу податкового кредиту згідно зі ст. 199 НКУ, то незрозуміло, чому виникло таке запитання, або ж воно невірно сформульоване.
Сума дотації у рахунок оплати за поставлені підприємством послуги, є їх оплатою, і спричиняє виникнення податкового зобов’язання з ПДВ, а не податкового кредиту.
Що ж стосується сум ПДВ, сплачених підприємством у зв’язку із наданням реалізованих комунальних послуг, то розподіл за ст. 119 ПКУ треба робити тільки у тому випадку, якщо підприємство здійснює як оподатковану, так і неоподатковану ПДВ діяльність і не може прямо віднести суми такого «вхідного» ПДВ до тієї чи іншої діяльності.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити