ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Незареєстрована ПН у 2026 році: стягнення збитків через третейський суд за ПКУ та ГПК (аудіоверсія)

Контрагент не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН, через що підприємство втратило податковий кредит з ПДВ. Договір містить третейське застереження. Чи належить такий спір до підвідомчості третейського суду та який алгоритм стягнення збитків (упущеної вигоди) з контрагента передбачено чинним законодавством і судовою практикою?

Слухати консультацію (0:00)

До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 1 Закону №1701). Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди (ст. 5 Закону №1701).

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі (ч. 1, 4-6 ст. 12 Закону №1701).

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Отже третейське застереження поширюється лише на спори, які виникають із договірних правовідносин, тобто пов`язані з укладенням, виконанням, зміною, припиненням чи тлумаченням договору, а також із порушенням сторонами договірних обов`язків.

Не реєстрація контрагентом податкової накладної не є неналежним виконанням господарського договору. Натомість це є неналежним виконанням обов`язку щодо реєстрації податкової накладної, що знаходиться в площині податкового законодавства. Такий обов'язок виникає безпосередньо із закону у сфері публічно-правових відносин між платником податків і державою та не є договірним обов'язком.

Правова природа обов'язку з реєстрації податкових накладних є суто публічною, що унеможливлює його трансформацію в цивільне зобов'язання навіть за згодою сторін у договорі. Оскільки сфера оподаткування регулюється імперативними нормами, будь-яке договірне регулювання, що їм суперечить, не створює передбачених договором правових наслідків, не надає підстав для застосування договірної відповідальності. 

Отже, такий спір не охоплюється третейським застереженням, незважаючи на те, що між сторонами існують договірні відносини. Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 08.07.2026 р. у cправі №873/49/26, така позиція судів є сталою. 

Висновки

Публічний, а не договірний обов'язок

Реєстрація податкової накладної виникає безпосередньо із закону у сфері публічно-правових відносин з державою і не може трансформуватися в цивільне чи господарське зобов'язання навіть за згодою сторін.

Непідвідомчість третейському суду

Оскільки третейське застереження охоплює виключно суто договірні спори, розгляд претензій щодо незареєстрованої податкової накладної не належить до компетенції третейського суду.

Стала судова практика

Позиція є остаточною та підтверджена практикою Верховного Суду (зокрема, постановою від 08.07.2026 р. у справі №873/49/26).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»