Ставка 0% за Постановою КМУ №178 у 2026 році: ризики РК до ПН на неплатника та алгоритм (аудіоверсія)

Правовий статус застосування нульової ставки та юридична сила ІПК

Відповідно до пп. «г» пп. 195.1.2 ПКУ та Постанови КМУ від 02.03.2022 №178 (зі змінами), операції з постачання товарів для забезпечення транспорту Збройних Сил України та інших військових формувань оподатковуються за ставкою 0%.

Державна податкова служба України (ДПС) у наданій вам індивідуальній податковій консультації (ІПК), яка тотожна ІПК ДПСУ від 30.09.2026 р. №5807/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК офіційно підтвердила:

• БПЛА класифікуються як повітряні судна/транспортні засоби (ст. 1 Повітряного кодексу України);
• Постанова КМУ №178 не обмежує види транспорту виключно наземним, поширюючись на автомобільний, залізничний, морський та повітряний транспорт;
• постачання запасних частин, акумуляторних батарей і комплектуючих для забезпечення БПЛА на користь військової частини підпадає під нульову ставку ПДВ.

Згідно з п. 53.1 ПКУ, платника податків не може бути притягнуто до відповідальності (включаючи штрафи та пеню), якщо він діяв відповідно до наданої йому ІПК. Наявність індивідуального роз'яснення повністю нівелює ризик претензій контролюючих органів щодо правомірності застосування ставки 0% до вказаної операції.

Фіскальні ризики коригування податкових накладних

Військова частина не зареєстрована як платник ПДВ (ПН складалася на умовний ІПН «100000000000»). Абзац 2 п. 192.2 ПКУ дозволяє зменшення суми податкових зобов'язань постачальника лише за умови повернення раніше поставлених товарів або надання отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.

Фіскальна позиція: У роз'ясненнях (зокрема, категорія 101.15 ЗІР ДПС: «Чи має право платник ПДВ на зменшення податкових зобов’язань, нарахованих при постачанні послуг неплатнику ПДВ, якщо вартість таких послуг було зменшено за результатами перевірки органом державного фінансового контролю?») податкові органи іноді формально стверджують, що будь-яке зменшення податкових зобов'язань за операцією з неплатником без фактичного руху коштів суперечить ст. 192 ПКУ.

Дійсний зміст норми

Пункт 192.2 ПКУ регулює випадки зміни компенсації за договором. У вашій ситуації договірна вартість не зменшувалася — відбулося виправлення помилки у ставці податку. На наш погляд, норми п. 192.2 ПКУ не поширюються на випадки виправлення методологічних помилок у податковому обліку.

Відповідно до п. 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Порядок зупинення реєстрації ПН/РК, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 №1165), розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань, складений до ПН на неплатника податку та поданий на реєстрацію після спливу 30 календарних днів з дати складання первісної ПН, автоматично потрапляє під критерій ризиковості.

Такий РК буде зупинено Комісією ДПС.

Враховуючи специфіку оборонних закупівель, зняття блокування потребує подання вичерпного пакета документів: копії контракту, видаткових накладних, отриманої ІПК та письмових пояснень.

Оскільки нова податкова накладна зі ставкою 0% повинна складатися датою першої події (відвантаження чи передоплати), її направлення до ЄРПН відбудеться з порушенням граничних строків. Згідно з абз. 2 п. 120-1.1 ПКУ, за порушення строків реєстрації ПН, складених за нульовою ставкою або звільнених від оподаткування, передбачено штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1 020 гривень.

Контрольні точки та алгоритм виправлення помилки

У практиці адміністрування ПДВ та згідно з алгоритмами перевірок ЄРПН змінити ставку податку з 20% на 0% в одному розрахунку коригування з кодом причини «104» (зміна номенклатури) технічно неможливо — програмний комплекс ДПС блокує одночасну зміну кодів ставки (з «20» на «902») у межах одного документа.

Єдиним легітимним шляхом є:

• Складання РК на дату виявлення помилки (отримання ІПК) на повне анулювання показників первісної ПН із кодом причини коригування 103 («Повернення товару або авансових платежів»). Показники первісної ПН виводяться в нуль для відновлення реєстраційного ліміту;
• Складання нової ПН за датою виникнення першої події із зазначенням коду ставки «902» (оподаткування за нульовою ставкою на території України відповідно до пп. «г» пп. 195.1.2 ПКУ) на повну суму договору;
• Для підтвердження застосування Постанови КМУ №178 у видатковій накладній, акті приймання-передачі та специфікаціях до контракту номенклатура має прямо вказувати цільове призначення товару — «...для забезпечення повітряного судна (БПЛА) військової частини»;
• Перед початком коригування обов'язково оформлюється внутрішня Бухгалтерська довідка (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

У ній фіксується:

• первісна сума договору узгоджена сторонами «без ПДВ»;
• нарахування 20% відбулося помилково за рахунок коштів постачальника;
• на підставі отриманої підприємством ІПК проводиться анулювання помилкової податкової накладної та реєстрація операції за ставкою 0% без зміни загальної суми розрахунків із покупцем.

Відображення операцій у декларації з ПДВ

Статус помилкової ПН та РК до неї: Згідно з усталеною позицією ДПС, помилкова податкова накладна та анулюючий РК із кодом причини «103» не підтверджують реальну господарську операцію, а отже, вони не відображаються в поточній декларації з ПДВ (зокрема, у рядку 7 за ст. 192 ПКУ). Мета реєстрації такого РК в ЄРПН — суто технічне врегулювання реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Виправлення показників звітності: Якщо в періоді виникнення першої події постачальник уже встиг помилково задекларувати цю операцію за ставкою 20% (у рядку 1.1), виправлення здійснюється за правилами ст. 50 ПКУ. Для цього подається один Уточнюючий розрахунок (УР) до декларації за відповідний минулий звітний період, де:

• у рядку 1.1 знімаються помилкові зобов'язання (обсяг постачання та сума ПДВ за ставкою 20%);
• у рядку 3 відображається правильний обсяг постачання за ставкою 0%.

Важливе застереження щодо ΣПеревищ: Подавати такий УР слід виключно після фактичної реєстрації зменшуючого РК в ЄРПН. Якщо подати УР на зняття зобов'язань раніше, ніж РК буде успішно зареєстровано (або розблоковано), у платника виникне штучний показник ΣПеревищ, що призведе до блокування реєстраційного ліміту.

Висновки

• Скласти анулюючий РК та нову ПН: оформити розрахунок коригування з кодом причини «103» на повне сторнування первісної ПН на неплатника, а датою першої події скласти та направити на реєстрацію нову податкову накладну за ставкою «902» (0% за Постановою КМУ №178), враховуючи штраф за несвоєчасну реєстрацію згідно з п. 120-1.1 ПКУ у сумі не більше 1 020 грн;
• Підготувати доказову базу для розблокування РК у СМКОР: заздалегідь сформувати пакет документів для Комісії ДПС (копію власної ІПК, контракт, специфікації з відміткою «без ПДВ», видаткові накладні та детальну бухгалтерську довідку щодо виправлення помилки), оскільки зменшуючий РК на неплатника після 30 днів підлягає автоматичному моніторингу за критерієм 6 Порядку №1165;
• Відобразити зміни у звітності через Уточнюючий розрахунок: не показувати анулюючий РК у рядку 7 поточної декларації з ПДВ. Після успішної реєстрації зменшуючого РК в ЄРПН подати уточнюючий розрахунок до декларації за період першої події, одночасно зменшивши показники рядка 1.1 (ставка 20%) та перенісши обсяг постачання до рядка 3 (ставка 0%).