Пальне замовника для перевізника у 2026 р.: документальне оформлення та наслідки з ПДВ та податку на прибуток (аудіоверсія)

Документальне оформлення пального у перевізника

Відносини сторін доцільно оформлювати договором перевезення, в якому, зокрема, необхідно передбачити, що:

• пальне надається замовником виключно для виконання його перевезень;
• право власності та право самостійного розпорядження пальним до перевізника не переходять;
• перевізник не має права використовувати пальне для інших замовників або для власних потреб;
• вартість пального не включається до вартості транспортних послуг та не компенсується перевізнику;
• перевізник веде кількісний облік отриманого та фактично використаного пального і звітує замовнику.

За такого оформлення пальне є ресурсом замовника, наданим для виконання конкретного перевезення, а не оплатою транспортних послуг чи безоплатно отриманим активом перевізника. Тому його вартість не повинна формувати дохід перевізника.

Водночас відсутня усталена позиція ДПС, яка б безпосередньо підтверджувала невключення вартості пального замовника до доходу перевізника за наведеної моделі відносин. З огляду на це та для мінімізації податкових ризиків платнику доцільно звернутися до ДПС за індивідуальною податковою консультацією (ІПК) з детальним описом умов договору, порядку передачі, використання та документального обліку пального.

Для підтвердження операції доцільно оформлювати:

• Договір перевезення — із визначенням порядку забезпечення пальним, його використання, обліку, звітування та відповідальності перевізника;
• Відомість заправлення або акт відпуску пального — дата, автомобіль, державний номер, показники одометра, обсяг фактично відпущеного пального;
• Акцизну накладну — складає та реєструє замовник відповідно до ст. 231 ПКУ; 
• ТТН та інші документи, що підтверджують маршрут і фактичне виконання перевезення;
• Звіт перевізника про використання пального — залишок на початок, отримано, фактично використано, залишок на кінець.
• Акт наданих транспортних послуг — вартість перевезення без включення вартості пального;
• Документ на списання пального у замовника — на підставі фактичного та документально підтвердженого використання.

Податок на прибуток

Для цілей податку на прибуток визначальним є порядок відображення операції в бухгалтерському обліку, з урахуванням передбачених ПКУ податкових різниць (пп. 134.1.1 ПКУ). 

Якщо за умовами договору пальне залишається власністю замовника, передається перевізнику виключно для виконання перевезень цього замовника, а перевізник не має права розпоряджатися ним у власних інтересах, така передача сама по собі не повинна призводити до виникнення доходу перевізника. 

Так, згідно з п. 5 НП(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу підприємства, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. У розглянутій ситуації перевізник не отримує пальне у власність та не отримує економічної вигоди у вигляді активу, яким він може самостійно розпоряджатися. Пальне використовується виключно під час виконання транспортної послуги для замовника, який залишається його власником. Тому за умови відповідності фактичних відносин умовам договору вартість такого пального не повинна включатися до доходу перевізника.

Водночас перевізник не повинен визнавати у власних витратах вартість використаного пального замовника. Витратами перевізника є його власні витрати, пов'язані з наданням транспортної послуги: заробітна плата водіїв, амортизація транспортних засобів, ремонт, страхування та інші витрати відповідно до правил бухгалтерського обліку. Вартість пального замовника до собівартості послуг перевізника не включається.

Отже, для перевізника операція з отримання та використання пального замовника за описаних умов є нейтральною щодо бухгалтерського фінансового результату:

• дохід на вартість отриманого пального не визнається;
• витрати на вартість використаного пального не визнаються;
• дохід від надання транспортних послуг визнається у розмірі договірної вартості таких послуг без вартості пального замовника.

Спеціальних податкових різниць, які вимагали б збільшення фінансового результату перевізника на вартість такого пального лише у зв'язку з його отриманням від замовника для виконання перевезення, розділ III ПКУ не встановлює. Тому вартість пального за описаної моделі не збільшує об'єкт оподаткування податком на прибуток перевізника.

Для підтвердження такого підходу договір та первинні документи мають однозначно свідчити, що пальне не передається перевізнику безоплатно у власність, не є формою оплати транспортних послуг та не може використовуватися ним для інших замовників або власних потреб. Обсяг отриманого і використаного пального має бути пов'язаний із конкретними перевезеннями та підтверджений первинними документами і звітом перевізника.

ПДВ

Якщо замовник заправляє дизельне пальне безпосередньо зі свого акцизного складу в паливний бак автомобіля стороннього перевізника, така операція для цілей акцизного податку є реалізацією пального незалежно від переходу права власності на нього (пп. 14.1.212 ПКУ). 

Однак, для цілей ПДВ «постачання товарів» визначено у пп. 14.1.191 ПКУ. Так, постачанням товарів є, зокрема, передача права на розпоряджання товарами як власник. 

Якщо пальне замовника заправляється в бак автомобіля перевізника виключно для виконання перевезень в інтересах замовника, а перевізник не набуває права розпоряджатися таким пальним як власник (не може використовувати його для інших перевезень, відчужувати чи використовувати для власних потреб), є підстави вважати, що така операція не є постачанням товару для цілей ПДВ у розумінні пп. 14.1.191 ПКУ. При цьому поняття «розпоряджання товарами як власник» оцінюється з урахуванням фактичних умов операції, а не лише положення договору. 

В ІПК ДПС від 08.09.2025 р. №4827/ІПК/99-00-21-03-02 розглянуто аналогічну ситуацію: замовник забезпечує пальним автомобільний транспорт перевізника, право власності на пальне до перевізника не переходить, перевізник не сплачує за нього кошти та використовує пальне виключно для надання послуг замовнику. ДПС дійшла висновку, що якщо пальне є власністю замовника та передається перевізнику для надання послуг виключно такому замовнику в межах укладеного договору без переходу права власності на пальне, така передача не є операцією з постачання товарів. Відповідно, податкові зобов’язання з ПДВ у замовника за такою операцією не нараховуються.

Таким чином, за умови належного документального оформлення заправлення пальним замовника автомобіля перевізника не є окремим постачанням пального для цілей ПДВ, хоча для цілей акцизного податку фізичний відпуск такого пального може визнаватися його реалізацією відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ.

Висновки

• Пальне має залишатися власністю замовника, використовуватися перевізником виключно для його перевезень та підтверджуватися належними первинними документами;
• Вартість пального замовника не формує доходів або витрат перевізника та не впливає на його фінансовий результат і об’єкт оподаткування податком на прибуток;
• Передача пального без переходу права власності не є постачанням для цілей ПДВ, однак його фізичний відпуск зі складу замовника може визнаватися реалізацією пального для цілей акцизного податку.