• Посилання скопійовано

Дата виписки податкової накладної при оплаті через інтернет-еквайринг (аудіоверсія)

Оплата через LiqPay надійшла у неробочий час, відповідно, фіскальний чек сформований лише наступного робочого дня. На яку дату необхідно виписувати податкову накладну: на дату зарахування коштів чи на дату фіскалізації оплати?

Слухати консультацію (0:00)

Наразі у податкової сформована чітка позиція щодо дати виписки податкової накладної за умови оплати через інтернет-еквайринг: за операціями з постачання покупцям товарів на умовах передоплати, у тому числі оплачених за допомогою платіжних карток через платіжні системи фінансових установ/компаній, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважатиметься дата зарахування коштів від еквайра на рахунок платника податку, відкритий у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, як оплати за такі товари. 

Така позиція сформована на підставі норм Податкового Кодексу України, зокрема, пп. 185.1, ст. 186, п. 187.1п. 187.5 ПКУ та роз’яснень Національного банку України в частині здійснення суб’єктами господарювання безготівкових розрахунків (Лист НБУ від 28.09.2020 р. №57-0009/53844) та викладена у численних листах (див. Роз’яснення ДПС України у Чернівецькій області, ІПК ДПС від 27.03.2026 р. №1828/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК). 

Тож, при визначенні дати «першої події» з метою виписки податкової накладної необхідно орієнтуватись не на дату фіскалізації оплати, а на дату зарахування грошових коштів на рахунок платника, тобто на дату, коли кошти стали доступні продавцю. 

І тут можливі два варіанти:

Варіант 1 — кошти вже зараховані/доступні 14.05

  • оплата LiqPay: 14.05 23:40;
  • еквайр зарахував кошти продавцю: 14.05;
  • чек ПРРО: 15.05.

Тоді:

  • ПЗ з ПДВ — 14.05; 
  • ПН — 14.05; 
  • чек — 15.05. 

Варіант 2 — еквайр перерахував кошти лише 15.05

  • покупець оплатив 14.05 23:40; 
  • фактичне зарахування продавцю — 15.05; 
  • чек — 15.05. 

Тоді:

  • ПЗ з ПДВ — 15.05; 
  • ПН — 15.05; 
  • чек — 15.05.

Щодо РРО-ризику

Зважаючи, що питання ПДВ та фіскалізації операцій регулюються різними нормативно-правовими актами та знаходяться в різних правових режимах, неспівпадіння дати чеку та дати податкової накладної  не означає автоматичного порушення ПДВ-обліку. 

При цьому ризики по РРО/ПРРО необхідно  аналізуватися окремо залежно від:

  • режиму роботи; 
  • налаштувань сайту; 
  • автоматичної видачі електронних чеків; 
  • факту цілодобового приймання оплат. 

Висновки

  • Податкова служба дотримується позиції, що при оплаті через інтернет-еквайринг датою виникнення ПДВ-зобов’язань є дата фактичного зарахування коштів від еквайра на рахунок продавця, а не дата оплати покупцем чи дата фіскалізації чека;
  • Неспівпадіння дати фіскального чека та дати податкової накладної саме по собі не є порушенням ПДВ-обліку, оскільки правила ПДВ та РРО регулюються різними нормами законодавства;
  • РРО/ПРРО-ризики необхідно оцінювати окремо з урахуванням технічної моделі роботи, налаштувань сайту, автоматичної видачі чеків та режиму приймання оплат. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Експорт за періодичною МД: коли виникає дохід та податкові зобов’язання з ПДВ? (аудіоверсія)
    27.03.2026 р. було подано на реєстрацію ПН-РЕЗ до періодичної митної декларації (МД). Фактичний експорт товару відбувся 09.05.2026 р. (дата оформлення додаткової МД). Якою датою відображати операцію в декларації з ПДВ та в бухгалтерському обліку?
    Сьогодні 08:1622
  • Експорт безкоштовних зразків: податкові наслідки (аудіоверсія)
    Юрособа-резидент України за дорученням нерезидента збирає зразки непридатного для використання товару (товари, що були у вжитку, зламані) та надсилає їх нерезиденту за межі України. Доставку оплачує нерезидент. Оплата ані за самі зразки, ані за послуги зі збору зразків не передбачена. Яку вартість товару зазначати в митній декларації? Чи потрібно юрособі оприбутковувати такі зразки на баланс і за якою вартістю (з огляду на те, що вони отримані безоплатно)? Які податкові наслідки такої операції?
    Сьогодні 07:0723
  • Перепродаж ремонтних робіт орендованого приміщення у 2026 році: ДКПП та ПДВ-ризики (аудіоверсія)
    Товариство орендувало приміщення для магазину одягу та сплатило сторонній організації ремонтні роботи з ДКПП 41.00.4. Після релокації магазину товариство планує отримати відшкодування від нового орендаря амортизаційної вартості виконаного ремонту. З яким кодом ДКПП слід оформити перепродаж таких робіт у податковій накладній?
    15.05.202652
  • Закупівля у ФОП та реалізація з ПДВ у 2026 році: податкові ризики для ТОВ (аудіоверсія)
    ТОВ планує придбати товар у ФОП (будь-яка група ЄП) та перепродати його іншому ТОВ з нарахуванням ПДВ. Які податкові та правові ризики виникають у такій схемі, зокрема щодо формування податкового кредиту та ділової мети?
    15.05.2026664
  • Скасування ПН-РЕЗ у 2026 році: ризики та алгоритм дій при анулюванні ПМД (аудіоверсія)
    У березні 2026 року підприємство зареєструвало ПН-РЕЗ (тип причини 22) зі ставкою ПДВ 20% на загальну суму 3 173 273,35 грн (ПДВ - 528 878,89 грн). До цієї ПН було відкрито попередню митну декларацію (ПМД). Через умови контракту 30.04.2026 р. підприємство подало лист до митниці про скасування ПМД. Як скласти розрахунок коригування (РК) до такої ПН-РЕЗ, щоб її скасувати, оскільки експорт не відбувся?
    15.05.202624