Строки давності при реєстрації РК до ПН

На жаль, ні.

Термін, протягом якого в податкову накладну можна внести зміни шляхом складання та реєстрації розрахунку коригування, прописані в ст. 192 ПКУ і вони є єдиними для всіх випадків. 

У ситуації, в якій змінюється кількість або ціна товару, послуги, раніше вже вказані в зареєстрованій ПН, складання нової ПН на цю різницю не передбачено – треба вносити зміни до вже існуючої ПН шляхом складання РК.  Але це можна зробити протягом певного граничного строку. 

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. 

Ось так і без жодних виключень. Про це говорять і самі податківці (ми писали про це тут): нормами ПКУ не передбачено виключень щодо можливості реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування, незалежно від обставин, за яких такий розрахунок коригування складається.

Тому незалежно від того, що було предметом договору (товар, послуга чи, як у випадку в запитанні, об’єкти нерухомості) – пізніше, ніж 1095 днів з дати складання податкової накладної розрахунок коригування до неї не зареєструють. 

В ситуації, коли договір довгостроковий (і виконання його триває понад три роки), з точки зору цивільного законодавства все легально: до виконання договору обома сторонами, вони можуть вносити зміни до договору щодо кількості, ціни предмету договору тощо. Але, на жаль, податкові правила диктує ПКУ, а не ЦКУ. Тому такий документ як розрахунок коригування доведеться складати та реєструвати в межах граничного строку, а не протягом дії договору. 

При цьому слід зазначити, що податківці до такого обмеження ставляться фіскально. Тобто, тлумачать норми ст. 192 ПКУ так, щоб забезпечити максимальну суму ПДВ до сплати. 

У продавця 

Якщо після 1095 днів з дати складання ПН відбулося зменшення суми ПДВ, яка в ній зазначена (наприклад, зменшилася ціна або кількість товарів, послуг), а в продавця не буде зареєстрованого РК на це зменшення, то продавець не зможе зменшити своє податкове зобовязання. Це говорить і пп. 192.1.1 ПКУ:  постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

А от якщо відбувається збільшення, то, навіть якщо розрахунку коригування зареєстровано не буде, продавець має відобразити таке збільшення в декларації з ПДВ за звітний період проведення перерахунку (пп. 192.1.2 ПКУ). 

У покупця 

Якщо після 1095 днів з дати складання ПН відбулося збільшення суми ПДВ, яка в ній зазначена, а в покупця не буде зареєстрованого РК на це збільшення, то покупець не зможе збільшити свій податковий кредит. Це говорить і пп. 192.1.2 ПКУ:  отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

А от якщо відбувається зменшення суми ПДВ, то, навіть якщо розрахунку коригування зареєстровано не буде, продавець має відобразити зменшення податкового кредиту в декларації з ПДВ за звітний період проведення перерахунку (пп. 192.1.1 ПКУ). Звісно, у разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення перерахунку, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Але не забувайте, що підставою для виникнення різниці, для проведення коригування і відображення його в обліку та звітності (як і в бухгалтерській, так і в декларації з ПДВ) повинні бути первинні документи – тобто, документи, які містять відомості про господарську операцію. За певних умов, таким документом може бути і сам договір – адже в ньому міститься інформація про кількість та ціну товару, послуги. 

Хоча здебільшого податківці вважають, що коригування треба проводити тоді, коли зміни до договору вже мали наслідки – повернення коштів або товарів, або навпаки, доплату чи додаткове відвантаження товарів, надання додаткових послуг. Ось, наприклад, тут зверніть увагу, що складати нову ПН вони радять не тоді, коли сторони переглянули ціну в договорі, а коли? На дату поставки товару або доплати коштів покупцем. 

Звісно, що в обох сторін виникає запитання: якщо РК зареєстровано не буде, на підставі якого документа продавцю показувати збільшення ПЗ, а покупцю – зменшення ПК в декларації з ПДВ? 

І ось тут починається самодіяльність з боку ДПС, оскільки вони-то хочуть, щоб ці дані в декларації були, але ПКУ цю ситуацію не врегулював. Тому існують протилежні консультації для покупців і для продавців. 

Покупцям зменшення ПК вони радять відображати на підставі бухгалтерської довідки.  Питання щодо невиправленої ПН і щодо права на ПК за нею податківці наразі не піднімають, можливо тому, що ПКУ наразі фактично «заморожує» таке ПК після 1095 днів з дати складання ПН і не вимагає від покупця жодних дій в разі наступних змін. 

Продавцям збільшення ПЗ вони радять оформлювати новою ПН на суму такого збільшення. 

Та, оскільки таких правил в ПКУ не прописано, а роз’яснення, надані на сайті податкового органу, не захистять при документальній перевірці, то краще отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання. 

Висновки:

• Термін реєстрації РК обмежений: Розрахунок коригування (РК) до податкової накладної (ПН) не можна зареєструвати в ЄРПН пізніше 1095 днів з дати складання ПН, без винятків, незалежно від предмета договору (товари, послуги чи майнові права);
• Наслідки для продавця: Якщо після 1095 днів сума ПДВ зменшується, продавець не може зменшити податкове зобов’язання без зареєстрованого РК. При збільшенні суми ПДВ продавець зобов’язаний відобразити це в декларації, навіть без РК;
• Наслідки для покупця: При збільшенні суми ПДВ після 1095 днів покупець не може збільшити податковий кредит без зареєстрованого РК. При зменшенні суми ПДВ покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит у декларації, навіть без РК.