Оренда сервера у нерезидента
Відповідно до наведеної умови ТОВ отримує від нерезидента послуги оренди сервера, зокрема, хостингу.
Хостинг може бути: віртуальний (віртуальний сервер, віртуальні виділені сервери), хмарний хостинг, виділений сервер, сo-location, що передбачають фізичну оренду сервера або надання інформаційних послуг.
Більш детально ми писали про це тут: Працівник платить за хостинг>>
Та незалежно від того, як буде ідентифіковано цю операцію: як надання рухомого майна в оренду (пп. «ґ» пп. 186.3 ПКУ) чи отримання інформаційних послуг (пп. «в» пп. 186.3 ПКУ) — місцем їх постачання є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований, тобто митна територія України.
Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг на оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пп. 187.8 ПКУ).
Відповідно до наведеної умови це дата списання коштів з корпоративної картки.
Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначену вартість перераховують у національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати базу оподаткування визначають виходячи зі звичайних цін на такі послуги без урахування податку (пп. 190.2 ПКУ).
Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету в разі постачання послуг нерезидентами, зокрема їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, установлених ст. 208-1 ПКУ (пп. 180.2 ПКУ).
Право на використання програмного забезпечення (ПЗ)
Платіж не є роялті
Якщо договір передбачає передачу вам примірника ПЗ для використання за функціональним призначенням (кінцеве споживання) без права на його подальше відтворення та розповсюдження, такий платіж не вважається роялті (див. пп. 14.1.225 ПКУ). Послуги, пов'язані з наданням доступу до програмного забезпечення, розглядаються як послуги у сфері інформатизації або електронні послуги. Місце їх постачання визначається за місцем реєстрації отримувача (пп. 186.3 ПКУ).
У цьому випадку операція є об'єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%. Ви повинні нарахувати податкові зобов'язання, скласти та зареєструвати податкову накладну.
Більш детально ми писали про це в консультації: Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?>>
Платіж є роялті
Операція з виплати роялті не є об'єктом оподаткування ПДВ (згідно з пп. 196.1.6 ПКУ). Однак, щоб платіж кваліфікувався як роялті, він має відповідати визначенню у пп. 14.1.225 ПКУ, тобто це платіж за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, але не за передачу права власності на нього.
Як відобразити в обліку, ми писали в консультації: Оплата корпоративною карткою послуг нерезидента у валюті>>
Отже, ТОВ нараховує ПДВ за ставкою 20% як на вартість оренди сервера, так і на вартість права використання ПЗ (якщо це не роялті).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись