Що робити, якщо сплив 1095-денний термін коригування ПДВ?

Чи можливе коригування?

Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із спливом терміну, встановленого ст. 102 ПКУ.

Тобто незалежно від того, яким буде РК, зокрема, збільшуючим, зменшуючим чи нульовим, зареєструвати його підприємство не зможе.

На цьому наголошують і податківці відповідаючи на питання ЗІР (101.15): «Яким чином покупець повинен відкоригувати податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, складеної постачальником на дату отримання попередньої оплати, у разі, якщо повернення такої попередньої оплати відбувається після сплину 1095 календарних днів з дати її здійснення?».

ПКУ визначає конкретні умови коригування.

Так, відповідно до пп. 192.1 ПКУ після постачання товару у разі зміни суми компенсації його вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН.

Підприємство отримувало тільки аванс, а постачання не було, тому коригування проводиться з урахуванням умов договору. І саме остання оплата дає розуміння, яка буде остаточна вартість обладнання, тому навіть за відсутності акту перерахунку ціни підприємство має провести коригування на дату останньої оплати або дату відвантаження – події, яка відбулася раніше.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 533 ЦКУ сума, що підлягає сплаті у гривнях за грошовим зобов’язанням, визначеним в іноземній валюті, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи зазначене вище, підприємство може зафіксувати ціну, уклавши додаткову угоду, де буде визначено, що через оплату частинами або несвоєчасну оплату «ціна встановлюється ... у гривні на певну дату або за певним курсом».

Після укладання додаткової угоди потрібно скласти нульові РК до всіх ПН на авансову оплату. Оскільки ціна буде сталою, то орієнтуватися на курс міжбанку не буде потреби і коригувати в подальшому також. Підприємство складатиме ПН за авансовими оплатами до остаточного розрахунку або відвантаження.

А якщо нічого не робити?

Відповідно до пп. 44.1 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів.

Після проведення повної оплати і подальшого відвантаження дані первинних документів не будуть відповідати даним ПН, зокрема ціна та кількість, які є обов’язковими реквізитами ПН (пп. 201.1 ПКУ).

На нашу думку, за умови відсутності технічної можливості зареєструвати нульовий РК до підприємства-постачальника не має бути питань щодо задекларованого ПЗ з ПДВ, адже ні збільшення, ні зменшення ПЗ не відбулося. А чи має право покупець на ПК – на нашу думку, так. А от передбачити думку податківців складно, тому якщо є можливість врегулювати дане питання до сплину 1095 днів, то краще це зробити. Якщо ж буде вирішено не укладати додаткову угоду, то доцільно заручитися ІПК.

Також можна розглянути такий варіант, за яким платежі 2021 року, а також можливо, і 2022 року, фіксуються за певним курсом, сторони визначають, за які саме одиниці товару вони були сплачені, за цими даними складаються коригуючі РК, і більше ці платежі змінюватись не будуть. Загальну суму контракту можна буде відрегулюввати за рахунок зміни ціни наступних одиниць товару, за якими розрахунки проводилися вже у 2023 році і пізніше.